Концепція
Державної цільової соціальної програми «Молодь України»
на 2016-2020 роки
Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2016-2020 рр. (надалі – Програма) базується на сприйнятті молоді як визначальної цінності й головного ресурсу українського суспільства.
Концепція ґрунтується на науковому аналізі стану і проблем розвитку української молоді, а також враховує програмні вимоги і перспективи, декларовані в «Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року», Хартії основних прав Євросоюзу, Європейському пакті в інтересах молоді, молодіжній стратегії Європейського Союзу та висновках Команди міжнародних оглядачів Ради Європи у рамках Міжнародного огляду національної молодіжної політики України (2012 р.).
Програма побудована з урахуванням вікових меж молоді від 14 до 35 рр. включно.
І. Визначення проблем, на розв’язання яких спрямовано Програму:
- незалученість до здорового способу життя переважної частини молоді;
- низький рівень зайнятості молоді на ринку праці за обраною професією;
- повільні темпи розвитку молодіжного підприємництва;
- низький рівень залученості молоді до неформальної освіти,
- низький рівень забезпечення власним житлом молодих сімей, включно з тими, що мають у своєму складі учасників військових дій, а також загиблих і постраждалих захисників Вітчизни;
- несистемний характер формування патріотизму й громадянськості молоді;
- відсутність сталої тенденції зниження рівня молодіжної злочинності;
- відсутність ефективного механізму формування й реалізації молодіжної політики на засадах громадянського суспільства;
- слабка інтегрованість української молоді у європейське молодіжне співтовариство.
Характер зазначених проблем свідчить про високий ступінь їх взаємної обумовленості і визначає нагальну необхідність фахової підготовки та затвердження Кабінетом Міністрів України комплексної Державної цільової соціальної програми молодіжної політики на 2016-2020 роки.
ІІ. Аналіз причин виникнення проблем та
обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом
Об’єктивними причинами виникнення зазначених проблем є: відносно низький рівень соціально-економічного розвитку та обмежені матеріальні ресурси країни; негативний вплив на суспільство сили інерційного розвитку, пов’язаного із застарілими методами адміністративно-командного управління, тоталітарною культурою та ідеологією; нерозвиненість інститутів громадянського суспільства, відсутність механізму творчого запозичення позитивного зарубіжного досвіду й узгодженості вітчизняної молодіжної політики з молодіжною політикою Європейського Союзу.
Суб’єктивними причинами є: незадовільний рівень дотримання законодавства внаслідок низької політичної та правової культури суспільства; слабка міжсекторальна координація і взаємодія органів державної влади, місцевого самоврядування та громадського сектору у сфері формування й реалізації молодіжної політики; низький рівень поінформованості молоді щодо молодіжної політики.
Вищезазначене обумовлює потребу в системному розв’язанні названих проблем на основі Державної цільової соціальної програми молодіжної політики. Порівняно з попередніми програмними документами представлена Програма міститиме дієвий механізм її реалізації.
ІІІ. Мета Програми
Метою Програми є створення сприятливих умов для саморозвитку і творчої самореалізації молоді, формування патріота і громадянина.
IV. Визначення оптимального варіанту розв’язання проблем
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Перший варіант зводиться до традиційного механізму організації роботи з молоддю —
на основі діючої адміністративної вертикалі влади: Міністерство – регіональні відділи державного управління – молодь. Проте така модель, як правило, майже цілком . орієнтована на вирішення проблем за рахунок бюджетних коштів, нівелює управлінську роль молодіжних громадських об’єднань, обмежує активність муніципальних структур, а, отже, більше відповідає засадам тоталітарного суспільства.
Другий (оптимальний) варіант передбачає використання оновленого механізму організації роботи з молоддю, в основі якого поєднання управлінської вертикалі з інститутами громадянського суспільства: молодіжними громадськими організаціями, волонтерськими осередками, структурами молодіжних працівників. Цей варіант передбачає кроссекторальну співпрацю, фінансування за рахунок державного, місцевого бюджетів, а також надходжень від вітчизняних і закордонних донорських та благодійних фондів.
Оптимальний варіант реалізації Програми молодіжної політики ґрунтується на системі загальноєвропейських принципів: доказовості концептуальних положень, реалістичності програми, рівності можливостей, кроссекторальному підході й залученості молоді до її реалізації.
V. Шляхи і способи розв’язання проблем
З метою раціонального використання ресурсів програма передбачає концентрацію зусиль на шести пріоритетних напрямах:
Пріоритет 1: Розвиток неформальної освіти – формування у процесі співпраці вітчизняних і міжнародниих громадських об’єднань, органів державної влади та місцевого самоврядування цілісної системи неформальної освіти молоді задля сприяння громадському діалогу та створення додаткових умов для розвитку і самореалізації особистості. Сутність неформальної освіти – набуття молодими людьми знань та навичок шляхом участі в громадській суспільно значущій діяльності.
Пріоритет «Розвиток неформальної освіти» планується реалізувати за п’ятьма напрямами:
1. Напрям: «Молодіжний працівник». Мета: формування системи підготовки функціонерів у сфері молодіжної роботи з числа державних службовців та лідерів молодіжних громадських об’єднань.
2. Напрям: «Молодіжні центри». Мета: створення столичного Будинку молоді та обласних поліфункціональних осередків формування й реалізації молодіжної політики.
3. Напрям: «Навчальні табори та стаціонарні навчальні осередки». Мета: створення тимчасових і постійнодіючих центрів неформальної освіти молоді.
4. Напрям: «Молодіжний інформаційний портал». Мета: інформаційне забезпечення молодіжної політики та комунікацій молоді у межах України і зарубіжжя.
5. Напрям: «Молодіжний паспорт». Мета: створення європейського інструменту презентації знань, досвіду і кваліфікації для підвищення соціальної мобільності молоді.
Пріоритет 2: Зайнятість молоді – створення сприятливих умов та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення первинної і вторинної зайнятості та самозайнятості молоді у процесі співпраці вітчизняних і міжнародниих громадських об’єднань, а також роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування.
Пріоритет «Зайнятість молоді» планується реалізувати за трьома напрямами:
1. Напрям: «Профорієнтація». Мета - спрямування професійних інтересів молоді за формулою: «інформування-тестування- залучення».
2. Напрям: «Молодіжне підприємництво». Мета: сприяння розвитку молодіжного підприємництва, самозайнятості та ефективного просування молодих людей у підприємницькому середовищі.
3. Напрям: «Волонтер». Мета: створення Національної волонтерської служби як форми залученості молоді до суспільно значущої діяльності, способу неформальної освіти і вторинної зайнятості.
Пріоритет 3: Житло для молоді – створення умов та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення молоді житлом у процесі співпраці вітчизняних й міжнародних громадських об’єднань, органів державної влади та місцевого самоврядування.
У рамках пріоритету «Житло для молоді» Програма передбачає зосередження на кількох цільових групах, яким держава першочергово надаватиме житло за кошти державного бюджету:
молодим сім’ям, що мають у своєму складі учасників бойових дій, передусім загиблих і постраждалих захисників Вітчизни;
дітям-сиротам після досягнення ними 18-річного віку.
Програма включає першочергове завершення державою трьох попередніх проектів державної підтримки забезпечення молоді житлом: Програми пільгового довгострокового кредитування будівництва житла; Державної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 рр.; Програми здешевлення вартості іпотечних кредитів.
Програма передбачає також реалізацію інших проектів за чотирма напрямами:
1. Напрям: «Соціальне житло». Мета: будівництво гуртожитків і соціальних квартир. Створення державного фонду перехідного житла для молоді, квартири якого передаються від одного господаря до іншого в порядку поліпшення житлових умов попереднього.
2. Напрям: «Наймане житло». Мета: надання молоді державних квартир в тимчасову оренду.
3. Напрям: «Житло своїми руками». Мета: реалізація адаптованого до вітчизняних особливостей міжнародного житлового проекту Habitat for Humanity International («Середовище для життя»). Передбачає будівництво об’єднаними зусиллями молодих сімей власного житла із залученням цільових міжнародних кредитів.
4. Напрям: «Місцина для обійстя». Мета: законодавче і виконавче забезпечення відведення і передачу у власність земельних ділянок для молодіжного житлового будівництва.
Пріоритет 4. Здоровий спосіб життя – здійснення державних та громадських заходів, спрямованих на популяризацію серед молоді здорового способу життя.
Пріоритет «Здоровий спосіб життя» планується реалізувати за двома напрямами:
1. Напрям: «У здоровому тілі – здоровий дух». Мета: підвищення рівня фізичного і духовного здоров’я молоді шляхом впровадження системи фізичної культури і здорового способу життя.
2. Напрям: «У гармонії з собою і світом». Мета: сприяння зміцненню психічного здоров’я молодих людей, формування внутрішньої культури їх взаємин у сім’ї та соціальному середовищі, популяризація серед молоді знань з безпеки життєдіяльності.
Пріоритет 5. Громадянськість і патріотизм – здійснення державних і громадських заходів, спрямованих на утвердження патріотизму, громадянської свідомості й активної громадянської позиції молоді.
Пріоритет «Громадянськість і патріотизм» планується реалізувати за чотирма напрямами:
1. Напрям: «Молодь у злагоді з законом». Мета: підвищення рівня правових знань, правової культури та правової поведінки молоді.
2. Напрям: «Патріот». Мета: формування патріотичної свідомості молоді в сім’ї, навчальних закладах, в громадському середовищі засобами осмислення історії та залучення молоді до суспільно значущої діяльності.
3. Напрям: «Гідність і Толерантність». Мета: виховання у молоді почуття особистої та національної гідності, подолання комплексів меншовартості, формування шанобливого ставлення до переконань, культури і традицій інших.
4. Напрям: «Охорона довкілля». Мета: формування у молоді бережливого ставлення до природного, соціального, культурного та предметно-побутового довкілля.
Пріоритет 6. Партнерська підтримка молоді тимчасово окупованих територій та з числа вимушених мігрантів – здійснення державних та громадських заходів, спрямованих на інформаційну, консультативну й організаційну підтримку молоді тимчасово окупованих територій.
Зазначений пріоритет планується реалізувати як цільовий проект «Ми разом».
1. Напрям: Психологічна реабілітація молоді шляхом очних та дистанційних занять з психологами та конфліктологами.
2. Напрям: Корекція регіональних стереотипів суспільної свідомості інформаційними засобами та засобами комунікації.
Реалізація проектів передбачає оновлення механізму молодіжної політики.
Традиційна вертикаль державного управління молодіжною політикою (Міністерство - обласні - міські та районні управління і відділи молодіжної політики) має бути тісно поєднана з інституціями та осередками громадянського суспільства (Всеукраїнський молодіжний парламент, Столичний Будинок молоді; обласні Молодіжні центри; корпус молодіжних працівників, структури Національної волонтерської служби). Функції координаційного центру міжсекторальної співпраці здійснюватиме Міністерство молоді та спорту України.
Процес реалізації Програми передбачає здійснення комплексу експертно-аналітичних, організаційних, нормативно-правових, пілотних, впроваджувальних і підсумкових оціночних заходів.
VІ. Очікувані результати виконання програми:
- широке залучення молоді до здорового способу життя; формування Всеукраїнської системи неформальної освіти та залучення до неї молоді усіх регіонів України; - ---- створення всеукраїнської системи підготовки молодіжних працівників, їх сертифікації та перепідготовки; - створення Національної волонтерської служби як засобу вторинної зайнятості і форми неформальної освіти молоді; - прискорення розвитку молодіжного підприємництва внаслідок удосконалення нормативно-правової бази підприємницької діяльності та систематизації преференцій для молодих підприємців; - забезпечення житлом дітей-сиріт, а також молодих сімей, що мають у своєму складі учасників військових дій, а також загиблих і постраждалих захисників Вітчизни; - першочергова реалізація незавершених державних проектів пільгового довгострокового кредитування будівництва житла для молодих сімей, будівництва доступного житла на 2010 – 2017 рр., здешевлення вартості іпотечних кредитів; - --- підвищення рівня самоорганізації і самоврядування молодіжних спільнот внаслідок формування інституцій та осередків громадянського суспільства: Всеукраїнського молодіжного парламенту, Національної волонтерської служби, структур молодіжних працівників, багатофункціональних Молодіжних центрів; - піднесення патріотизму та громадянської свідомості молоді України внаслідок формування системної молодіжної інформаційної політики, організації і масового поширення в регіонах країни військово-спортивних організацій та ігор, дитячо-молодіжного руху «Відзнака фізичної вправності» (ВФВ), діяльності молодіжних працівників та волонтерів; - зниження рівня правопорушень серед молоді засобом залучення молоді до участі у громадській діяльності; - вдосконалення нормативно-правової бази у сфері формування і реалізації молодіжної політики (ухвалення Закону про молодь, Закону про Національну волонтерську службу, Закону про молодіжних працівників та ін.); --- інтеграція української молоді у молодіжні структури та проекти европейський молодіжний форум, Europass (Європаспорт), Youthpass (Молодіжний паспорт), грантові програми - Erasmus+(Еразмус плюс) та інші.
Результати виконання програми оцінюватимуться за допомогою трирівневої системи індикаторів:
1. Головний узагальнюючий індикатор (Індекс розвитку молоді, розрахований за методологією ЮНЕСКО). 2. Індикатор досягнення мети Державної програми молодіжної політики. 3. Індикатор реалізації визначених пріоритетів.
VІІ. Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Виконання програми фінансуватиметься за рахунок державного і місцевих бюджетів, надходжень від вітчизняних та зарубіжних донорів і благодійних фондів.
