ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ.

ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ.

 Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Особа можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=home. Особа може звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав.

Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення.

Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності. Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду особа використала усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку особа має довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що особі слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких особа має намір поскаржитись до Суду.

Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків. Якщо заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як особа використає звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення.

Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду. Особа можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом звернення до Суду.

Шестимісячний строк відраховується з моменту ознайомлення особою або ознайомлення її адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж у разі якщо вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку особа має намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням особа може звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися цією мовою.

Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а особа чи її представник, за загальним правилом, повинні будуть надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо надсилати заяву електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи. Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином.

Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані. З 01.01.2014 року набрало чинності нова редакція статті 47 Регламенту Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 47-1 Регламенту Суду «Зміст індивідуальної заяви», кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше.

Заява повинна містить всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляру. В ній мають бути зазначені: - ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якшо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса; - якщо у заявника є представник, його ім’я, рід занять, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса; - найменування Договірної сторони або Сторін, проти яких подається заява; - стислий і розбірливий виклад фактів; - стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів; - стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Інформація щодо стислого і розбірливого викладу фактів, інформації про дотримання заявником умов прийнятності, має бути достатньою для того, щоб суд міг визначити суть та обсяг заяви, не звертаючись до інших документів. Слід зауважити, що заявник може доповнити цю інформацію у вигляді додатків до формуляру з викладом подробиць щодо фактів, стверджуваних порушень Конвенції та відповідних аргументів. Ця інформація повинна бути викладена не більш, ніж на 20-ти сторінках. Формуляр повинен бути підписаний заявником чи його представником. До формуляра слід додати: копії документів щодо судових та інших рішень чи заходів, на які скаржиться заявник; копії документів та рішень, які показують, що заявник використав усі внутрішні засоби правового захисту, а також дотримався терміну вказаного у статті 35 § 1 Конвенції; копії документів стосовно будь-якої іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, які мають відношення до справи (на наявності); якщо у заявника є представник, оригінал довіреності, підписаний заявником. Документи, які додаються на підтримку заяви, повинні бути надані в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені. Крім того, заявники, які не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають це зазначити і також викласти підстави, які б виправдовували такий відступ від загального правила про вільний доступ громадськості до інформації щодо провадження в Суді.

Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи. Якщо всі вищевказані вимоги щодо змісту та оформлення індивідуальної заяви не були дотримані, Суд не розглядатиме заяву.

Однак, є наступні випадки: - якщо заявник надав ґрунтовні пояснення про причини невиконання цих вимог; - якщо заява містить запит про вжиття термінових заходів; - якщо суд прийме відповідне рішення з власної ініціативи або на прохання заявника. В усякому разі, суд може звернутися до заявника в будь-якій формі та будь-яким способом за наданням додаткової інформації чи документів у визначений судом термін. Датою подання заяви, відповідно до статті 35 § 1 Конвенції, є дата, коли формуляр, що відповідає всім вимогам цієї статті, був надісланий на адресу Суду. Датою відправлення вважатиметься дата поштового штемпеля. Датою подання заяви може вважатися й інша дат, якщо Суд вважатиме це виправданим.

Заявникам слід знати, що вони повинні інформувати Суд про зміни їхньої адреси чи будь-яких обставин, що мають відношення до заяви. Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F–67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE – ФРАНЦІЯ.

Після отримання першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за іменем заявника було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до заявника можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права. Особа має своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду.

Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що особа не зацікавлена у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється. Якщо особа вважає, що заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, особа повинна ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що особа не бажає підтримувати заяву в Суді і, відповідно, справу буде знищено.

Щодо конфіденційності інформації, надісланої до Суду. Згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.

Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду. Стосовно наявності представника чи адвоката, то слід зауважити, що на початковій стадії подання заяви особа не зобов’язана мати представника, а якщо особа його має, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, заявнику потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

Якщо особа бажає звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від імені особи. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника. Суд не може надати допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду.

В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, особа, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи.

Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Особу обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у справі.

Формуляр, нотатки до його заповнення знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області http://obljust.gov.ua у рубриці Регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Також, в даній рубриці містяться додаткові рекомендації, розроблені Міністерством юстиції України, щодо порядку звернення до Європейського суду з прав людини для захисту порушених прав осіб, які були порушені у зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Російською Федерацією, а також триваючою агресією та подіями на території Донецької та Луганської областей України Крім цього, консультації з питань, що стосуються порядку звернення до Європейського суду з прав людини можливо отримати у відділі судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за тел. (0562) 31-46-94, 47-14-62. Крім того, консультативну допомогу з вищезазначеного питання можливо отримати в цьому відділі у прийомний день – кожного четверга.

Перший заступник начальника

Головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області

– представник Урядового уповноваженого

з питань Європейського суду з прав людини О.В.Захарова