Ярослав Корчевський: ювілей робітничого міста –
це свято радості і праці
Вадим Буланов, газета «Відомості» №33 від 18 серпня 2020 року
День міста – головне серед місцевих свят - зазвичай відзначається у червні, але в цьому році святкування 260-річчя Дніпродзержинська, як відомо, перенесено ближче до головного державного свята – Дня незалежності України. Підстави для такого рішення міська влада мала вагомі: через значну затримку з прийняттям державного і відповідно, місцевих бюджетів, місто не мало фінансових можливостей належним чином підготуватись до свого ювілею. Та чи не призведе співпадіння важливого державного свята з місцевим до проекції на останнє невластивих йому політичних рис? На ці та інші питання відповідає міський голова Ярослав КОРЧЕВСЬКИЙ.
– Жодним чином. Я не раз говорив: якщо хочемо досягти реальних результатів – треба забути про кольори партійних стягів. У нас має бути єдина партія: «Партія захисту інтересів Дніпродзержинська і його жителів». Ідеологія такої партії повинна бути понад усе для кожного, хто вважає себе патріотом міста, незалежно від того, який він має партквиток. Відповідно, ця ідеологія повинна слугувати потужним консолідуючим фактором, адже тільки за умови максимального об’єднання зусиль можна успішно вирішувати основні проблеми місцевої громади. Наприклад, покращення екологічної ситуації, благоустрій і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, відновлення житлового будівництва, модернізація житлово-комунального господарства, соціальної сфери, покращення добробуту населення.
В ідеалі, таким же, тільки значно потужнішим об’єднавчим фактором має слугувати і День незалежності. Адже в інших країнах світу вшановування власної державності є найважливішою подією для усіх громадян, незалежно від національності, політичних та релігійних переконань. На превеликий жаль, в нас такої традиції поки немає. У ставленні до цього свята, і взагалі, до державної незалежності, у суспільстві досі переважають політичні чинники над громадянсько-патріотичними. Більше того, у певні моменти, насамперед – у періоди передвиборчих кампаній, базові громадянські цінності – незалежність, мова, події історичного минулого тощо, нерідко використовуються не для об’єднання, а для роз’єднання суспільства. Ні до чого доброго призвести це, звичайно, не може.
Тому на рівні міста важливо не допускати будь-якої політизації як святкових заходів, так і буденної роботи. Дніпродзержинськ – місто-трудівник, і його ювілей – не що інше, як свято всеперемагаючої праці. Давайте згадаємо історію: саме завдяки багаторічній наполегливій праці усіх членів місцевої громади у 1917 р. Кам’янському було офіційно надано статус міста. І ніякої політики там не було, виключно людська праця.
В тому ж році розпочався тривалий період політичного протистояння і збройних конфліктів. Україні тоді не вдалось втримати державний статус. Причин називають чимало. Але головною з них, вочевидь, була саме відсутність єдності, солідарності, бажання всіх працювати на спільний результат.
– Згоден, такі порівняння допомагають краще розуміти події минулого і сьогодення, вчать не повторювати старих помилок. Але свята – не тільки привід до роздумів, але й потужний пласт емоцій. З яким настроєм зустрічатимете День міста, яке очолюєте вже третій рік?
– Звичайно, з великою радістю, так само, як, мабуть, і кожен дніпродзержинець. А також з глибоким відчуттям вдячності: долі - за те, що в юності привела мене сюди. Громаді – за виявлену високу довіру обрання на посаду міського голови. І усім землякам – за велику працьовитість, небайдужість, стійкість духу і оптимізм.
Водночас, як я вже відзначав, вважаю свято нашого робітничого міста – перш за все, святом праці. Саме тому було прийняте рішення про перенесення його на серпень. Урочисті збори, концерти, виставки ми спромоглись би провести і в червні. Але чи можна було б за відсутності бюджету привести місто до належного стану – відремонтувати дороги, виконати озеленення і благоустрій? Звичайно, ні.
Мабуть, кожного з нас батьки вчили: перш ніж запрошувати людей на гостини, добрі господарі ретельно наводять лад у своєму помешканні. Так і ми поступово впорядковували міську територію. І хочу сказати: на сьогоднішній день, навіть в умовах вкрай обмежених можливостей, виконано значний обсяг робіт з благоустрою. Тому впевнений, всі намічені святкові заходи пройдуть на належному рівні. Звичайно, нам хотілося б зробити набагато більше, і не тільки з нагоди підготовки міста до ювілею. Хочеться, щоб воно щодня мало гарний, сучасний вигляд, щоб його мешканці забули про більшість проблем і побутових незручностей. І єдине, що стримує наші найкращі прагнення – гостра нестача коштів.
Нагадаю, з самого початку роботи на посаді міського голови, навіть набагато раніше, ще будучи депутатом міської ради, я відстоював ідею необхідності комплексного вирішення проблем різних галузей шляхом їх цільового поетапного фінансування. Ми планували закумулювати наявні ресурси і оголосивши, наприклад, 2009 р. – роком охорони здоров’я, наступний – роком освіти і науки, вкласти туди всі наявні кошти, щоб закрити вузькі місця, забути про основні проблеми на багато років. На житлово-комунальне господарство, де зосереджено найбільше проблем, знадобилося б 2-3 роки цілеспрямованого фінансування. Але це – набагато більш ефективний метод від аврального латання дірок, розпорошення бюджетних коштів по всіх напрямках відразу.
На жаль, ці плани в 2008 році перекреслив початок тяжкої фінансової кризи, що триває й до цього часу. В умовах такої скрути не залишалось іншого, як відкласти намічені перспективні плани, і зосередити всі зусилля і ресурси на забезпеченні соціального захисту людей, недопущенні масових невиплат зарплат, пенсій, зростання безробіття тощо. І я задоволений, що нам це вдалось.
Тож повертаючись до питання, зазначу: для гарного настрою у переддень свята підстави є. Але в жодному разі – не для самозаспокоєння. Треба продовжувати працювати, докладаючи усіх зусиль, щоб зробити якомога більше для міста і його жителів. Для мене це головна мотивація, можна сказати, життєве кредо, якому я слідую на всіх посадах, де судилося працювати.
І коли я бачу, що ті, хто працює поруч, поділяють такий підхід до справи – впевнений, результат неодмінно буде: те що обіцяли людям – не залишиться на папері. Адже якщо дійсно хочеш чогось досягти – неодмінно знайдеш вихід навіть з найскутнішої ситуації. І навпаки, якщо сидіти, склавши руки, виправдовуючись об’єктивними труднощами і несприятливими обставинами – ти вже програв. Ніхто не прийде і не виведе за руку на широкий шлях!
– У свята не прийнято говорити про проблеми, але деякі питання не дозволяють забувати про себе. Про паралелі між державним і міським святом ми вже говорили. Через два місяці теж майже співпадуть у часі дві непрості для країни і міста події. Маю на увазі початок опалювального сезону і вибори до місцевих органів влади.
– В даному випадку не хотілося б проводити якісь паралелі. Втім, вочевидь перша подія, особливо враховуючи підвищення вартості газу, може мати певний вплив як на явку виборців, так і на результати голосування. Але це – сфера політології. У міста вистачає власних проблем, причому вибори я не відношу до категорії найбільш складних. Завдання міської влади полягає у сприянні їх проведенню відповідно до діючого законодавства, забезпеченні рівних умов усім учасникам виборчого процесу. Впевнений, і цього разу ми успішно з цим впораємось.
Що стосується передвиборної кампанії, яка у місті вже давно розпочалась, судячи з кількості бігбордів, скажу коротко: мене це мало хвилює. Вже говорив, і ще раз повторю: для мене головним завданням завжди було, є і буде – сумлінно працювати, робити свою справу, вирішувати конкретні проблеми городян. А піар – білий, чорний, будь-яких інших відтінків, мене не цікавить. Але як посадову особу, як людину і громадянина, мене обурює, коли хтось намагається рекламувати себе за рахунок серйозних і болючих проблем міста. Наприклад – екологічної. Моя принципова позиція – екологія не може бути піаром - добре відома читачам газети.
За останні роки нам вдалось досягти реального прориву у вирішенні багатьох проблем, що не вирішувались десятиріччями. Насамперед –це безпечне зберігання хвостосховищ ядерних відходів колишнього ПХЗ. Вперше вдалось привернути увагу і залучити до вирішення комплексу цих глобальних питань високі органи державної влади. Ці конкретні результати, справжні наслідки яких ще належить оцінити, я розглядаю не як підставу для піару, а як підтвердження того, що ми рухаємось у вірному напрямку, що треба продовжувати розпочату справу. І я вірю, через 5-10 років Дніпродзержинськ буде таким же чистим в екологічному плані, як австрійське місто Лінц, де про наявність потужного металургійного виробництва приїжджі навіть не здогадуються…
Екологія – дійсно головна з тем, про які не можна забувати і в свята, і в будні. На друге місце я б поставив житлово-комунальне господарство, і окремо – підготовку міста до опалювального сезону. В останні роки ми розпочинаємо готуватись до наступної зими вже в лютому, тож і цього разу до 1 вересня місто буде технічно підготовлене до прийому теплоносія.
Але великі борги населення, в тому числі – за попередній сезон, не дозволяють з такою ж впевненістю стверджувати, що опалення буде включене 15 жовтня. Тим більше, враховуючи серпневе підвищення вартості газу для населення, що слідом призведе до підвищення тарифу на опалення. У цій складній ситуації міська влада, виконуючи відповідні розпорядження і доручення уряду, робитиме все можливе, щоб полегшити додатковий фінансовий тягар малозахищеним верствам населення.
В першу чергу – через спрощення механізму одержання субсидій. Нині в місті близько 4 тисяч сімей отримують субсидію, і можна очікувати збільшення цієї кількості у 2-3 рази. Соціальні служби до цього готуються і закликають всіх, хто має право на отримання цього виду державної допомоги: неодмінно скористайтесь такою можливістю, не зволікаючи. Не варто допускати накопичення боргів! Цим ви поставите і себе, і місто у вкрай складне становище.
Не можу не торкнутись і тих болючих тем, які хвилювали місто протягом останніх двох місяців. Це відновлювальні роботи на мостовому переході через річку Дніпро та ліквідація надзвичайної ситуації, пов'язаної з вибухом у житловому будинку по вулиці Сировця. Одразу хочу заспокоїти всіх городян: всі питання вирішуються у робочому порядку, ми чітко дотримуємось встановленого графіку виконання робіт. На питання, чому відбулась затримка із завершенням ремонту аварійного будинку, відповідаю: неодноразово роботи припинялись через те, що помешкання не відповідало санітарним нормам. Під час вибуху, хімічні речовини, що знаходились у квартирі № 18, потрапили просто на стіни під'їзду. Ми не могли заселяти людей туди, де є небезпека для життя та здоров'я. Довелося зачекати, доки всі шкідливі речовини будуть нейтралізовані. Але зазначу, що вже з 10 серпня розпочато заселення мешканців. Я сам спілкувався з людьми і знаю, що вони задоволені якістю виконаних робіт як зовні будинку, так і у самих квартирах.
Що ж до ситуації з мостовим переходом, хочу заспокоїти всіх городян: 21 серпня ми відновимо там рух транспорту. А пов'язані такі тривалі роботи, по - перше, з високою зношеністю нашого шляхопроводу, а, по-друге, з несвоєчасною поставкою необхідних матеріалів з ВАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна».
Поки що за кошти міського бюджету ми привели до належного стану лише один температурний шов, а всього їх – 26, і всі потребують обстеження і відновлення. Та ми обов'язково шукатимемо джерела фінансування для ремонту інших частин мосту, адже це – важлива магістраль нашого міста, і вона повинна повноцінно функціонувати для зручності і комфорту усіх дніпродзержинців.
– Якщо не заперечуєте, Ярославе Сільвестровичу, повернемось на святкову хвилю. Щоб там не казали, Дніпродзержинськ – велике місто, і у кожного воно своє. Тобто кожен сприймає місто по-своєму, пов’язуючи його не з абстрактним географічним пунктом, а з якимось конкретним місцем – рідним будинком, двором, мікрорайоном, школою, де навчався, парком чи сквером, куди ходив на побачення, тощо. Питання особистого плану: чи маєте Ви такі улюблені місця, відвідування яких – завжди маленьке свято?
– Дякую за питання. Дніпродзержинськ – для всіх його мешканців, дійсно, мала батьківщина, спільний дім. Але так само, як і вдома у нас є улюблений куток, де найкраще відпочивається, так і на території міста кожен має дорогі йому місця. Такі місця можуть бути пов’язані з якимись важливими подіями, а можуть бути просто співзвучні душевному настрою, внутрішньому стану людини.
Ви знаєте, я однаково люблю все місто, кожен його куток. Звичайно, дуже приємно бачити місця, де все дбайливо доглянуто – дерева, доріжки, квіти. Але водночас виникають думки: але ж і інші місця у нас не гірші, треба, щоб всюди був такий порядок. А для цього необхідно наполегливо працювати всім – міській владі і районам, підприємствам і комерційним структурам, закладам освіти і, звичайно ж, мешканцям. Тож давайте разом, усією громадою наводити красу і порядок в спільному домі – рідному місті! Якщо кожен подбає хоча б про один дорогий для нього куточок, у підсумку місто матиме зовсім інший вигляд.
До того ж, земля віддячує людям за турботу, даючи тому, хто піклується про неї , нові сили, бадьорість, бажання жити і працювати. Добре знаю це на власному досвіді - вільний час завжди проводжу на своїй садовій ділянці. Мабуть це і є те особливе місце, де відчуваєш дивну спорідненість з природою, яке надає творчі сили, життєву енергію, надихає на нові корисні справи в ім’я рідного міста. І тоді наскладніша ситуація перестає бути безнадійною. Тоді розумієш, що вихід завжди є.
Нехай же і у кожного з вас, дорогі дніпродзержинці, у серці ніколи не згасає надія і віра у світле майбутнє, у те, що завтра буде краще, ніж сьогодні. Щиро вітаю всіх вас з ювілеєм рідного міста, з 19-ю річницею незалежності України! Бажаю міцного здоров’я, щастя, добробуту і злагоди у ваших родинах та трудових колективах. Нехай у житті Дніпродзержинська відбуваються тільки добрі зміни, а наші земляки і надалі примножують досягнення та трудову славу рідної Батьківщини.
Як міський голова, я ціную кожного дніпродзержинця, незалежно від віку, статі чи соціального статусу, бо всі вони – це справжній «золотий фонд» міста, його душа. Своєю щоденною кропіткою працею вони творять долю Дніпродзержинська, складають нові сторінки його історії, а разом з тим – історії всієї держави. Щиро дякую за це всім своїм землякам. Дай Бог кожному з вас здоров’я і благополуччя, шановні городяни!
Від усього серця зичу стабільності і процвітання нашому рідному місту, миру і злагоди – усім дніпродзержинцям!
Зі святом!
