Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – звіт по ЄВ), складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів не вважається звітом і вважається таким, що не подавався,

Перелік обов’язкових реквізитів визначений пунктом 6 розділу II Порядку №435.

Звіт по ЄВ повинен містити такі обов’язкові реквізити:

- тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»);

- звітний період, за який подається звіт;

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №2464);

- код за ЄДРПОУ або податковий номер/серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику;

- клас професійного ризику виробництва;

- місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

- код фіскального органу, до якого подається звіт;

- дата подання звіту;

- ініціали, прізвища, податкові номери або серія та номер паспорта посадових осіб страхувальника;

- середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

- кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

- штатна чисельність працівників (за наявності);

- кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);

- застосування коефіцієнта (за наявності);

- розмір коефіцієнта (за наявності);

- середньомісячна заробітна плата, на яку нараховується єдиний внесок у розрахунку на одну застраховану особу за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта);

- середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта);

- підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов’язково заповнені в усіх таблицях додатків до звіту по ЄВ, де вони передбачені.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Визначення понижуючого коефіцієнта для зменшення єдиного внеску

 

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» (далі – Закон №219) передбачено більш лояльні умови понижуючої ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Платники єдиного внеску при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами можуть застосовувати розмір єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта (далі – коефіцієнт), якщо виконуються одночасно наступні умови:

- база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;

- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці складе не менше, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно. Якщо у результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше, ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Коефіцієнт застосовується також при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунку понижуючого коефіцієнта.

При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями.

З урахуванням того, що Закон №219 набув чинності з 13.05.2015, застосовувати коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за березень 2015 року.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Платники збору за місця для паркування транспортних засобів звітують за півріччя 2015 року з 1 липня

 

Відповідно до підпункту 268¹.5.3 пункту 268¹.5 статті 268¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) базовим податковим (звітним) періодом для платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір за паркування) є календарний квартал.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (підпункт 268¹.1.1 пункту 268¹.1 статті 268¹ Кодекс).

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Таким чином, платники збору за паркування у термін з 1 липня по              10 серпня поточного року повинні надати до територіального органу ДФС за місцезнаходженням об’єкту оподаткування податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – декларація збору за паркування).

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми декларації збору за паркування, платники збору застосовують форму податкової декларації, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №866 «Про затвердження форм Податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №141/24918.

Відповідно до підпункту 268¹.5.1 пункту 268¹.5 статті 268¹ Кодексу сума збору за паркування, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Строки сплати податкового зобов’язання, зазначені платником податків у поданій ним податковій декларації, визначені статтею 57 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, збір за паркування, нарахований платником за 2 квартал 2015 року та зазначений у декларації збору за паркування за півріччя            2015 року, повинен бути сплачений платником цього збору не пізніше 20.08.2015.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

 

 

Про порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ

за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року та сплати ПДВ

 

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ (далі – суми переплат) станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – реєстраційна сума).

На суму такого збільшення:

- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді;

- помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Таким чином, зареєстрованим станом на 01.07.2015 платникам ПДВ одноразово автоматично буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників станом на 01.07.2015.

Відповідно до листів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 22.06.2015 №22361/7/99-99-19-03-02-17 та №22408/7/99-99-19-03-01-17 (далі – лист №22408) «Про податок на додану вартість» зазначене збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10.07.2015. 

У листі ДФС України №22408 також викладені порядок заповнення платниками податкових декларацій з ПДВ за червень 2015 року / 2 квартал                   2015 року та за наступні звітні (податкові) періоди, а також порядок сплати ПДВ до бюджету.

Згідно з листом №22408:

I. Якщо у платника податку станом на 01.07.2015 наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року / 2 квартал 2015 року платник визначає суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, то така сума у повному обсязі відображається у рядку 25.1 декларації 0110, затвердженої наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 23.09.2014 №966 у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 №13, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547, за такий звітний період.

При цьому у реєстрах, сформованих на підставі даних, що задекларовані у деклараціях з ПДВ за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року, та на підставі яких Казначейство здійснює перерахування сум ПДВ до бюджету, зазначаються суми, зменшені на суми переплат.

Після цього:

1). У випадку, якщо сума переплат дорівнює сумі ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, то сума переплат вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з інтегрованої картки платника податку (далі – ІКПП), а сума задекларованого у рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року вважається погашеною.

2). У випадку, якщо сума переплат є меншою, ніж сума ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, то сума переплат вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з ІКПП, а сума задекларованого у рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року у частині, що дорівнює сумі переплат, вважається погашеною.

Сума податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року у частині, що перевищує суму переплат, підлягає перерахуванню до бюджету у загальному порядку. Тобто платник податку у строки, визначені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань повинен забезпечити наявність такої суми на своєму рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

3). У випадку, якщо сума переплат перевищує суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, зазначену у рядку 25.1 декларації 0110 за червень            2015 року / 2 квартал 2015 року, то:

- така сума ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, вважається погашеною;

- сума переплат у розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, задекларованій до сплати до бюджету, вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з ІКПП;

- сума перевищення суми переплат над зазначеною сумою ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, переноситься платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного періоду (липень 2015 року / 3 квартал  2015 року).

Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за результатами наступних звітних періодів.

II. Якщо у платника податку станом на 01.07.2015 наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року / 2 квартал 2015 року платник декларує суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110), або суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110) чи платник податку декларує відсутність показників, що відображається у розділі III декларації з ПДВ, то суми переплати станом на 01.07.2015 переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного періоду (липень 2015 року / 3 квартал 2015 року).

Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

У цьому випадку після подання платником декларації 0110 за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року суми переплат автоматично списуються контролюючим органом з ІКПП та є погашеними.

Як зазначено у листі №22408, з метою повноти сплати ПДВ до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року /            3 квартал 2015 року після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015) платники податку можуть за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 01.07.2015.      

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК: ПІЛЬГИ ЩОДО СПЛАТИ

ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 281.1 статті 281 Кодексу від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Кодексу):

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

а) у селах – не більш як 0,25 гектара;

б) у селищах – не більш як 0,15 гектара;

в) у містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Згідно з пунктом 281.3 статті 281 Кодексу від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Пунктом 284.3 статті 284 Кодексу визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

З 1 липня 2015 року зміниться порядок роздрібної торгівлі пивом

 

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), який набирає чинності з 01.07.2015, пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5% об’ємних одиниць (підпункт 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями).

У зв’язку з цим роздрібна торгівля пивом з 1 липня поточного року регулюється Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №481).

Тому, з 01.07.2015 роздрібна торгівля пивом може здійснюватись за дотриманням наступних умов:

- наявності у суб’єкта господарювання (далі – СГ) ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (стаття 15 Закону №481);

- наявності у СГ реєстратора розрахункових операцій, що зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи (стаття 1 Закону №481, стаття 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з внесеними змінами та доповненнями);

- наявності місця торгівлі, обладнаного відповідно до вимог статті 1 Закону №481, а саме: місце торгівлі повинно мати торговельну площу не менше 20 квадратних метрів та бути обладнане електронним         контрольно-касовим апаратом.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

Про порядок реєстрації податкових накладних з 1 липня 2015 року

 

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку на додану вартість               (далі – ПДВ) автоматично збільшується розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Цей перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу.

На суму такого збільшення:

- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді;

- помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК: ПІЛЬГИ ЩОДО СПЛАТИ

ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб визначені статтею 282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з пунктом 282.1 статті 282 Кодексу від сплати податку звільняються:

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Пунктом 284.3 статті 284 Кодексу визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ЯКІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПОДАТКУВАННЮ ЗЕМЕЛЬНИМ ПОДАТКОМ

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком визначені статтею 283 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 283.1 статті 283 Кодексу не сплачується земельний податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування: землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

ОБМІН ВАЛЮТИ НЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ

 

Згідно з Законом України від 15.05.2015 №381-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору» (далі – Закон №381) доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, військовим збором не обкладаються.

Законом №381 у підпункті 1.7 до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) виключено підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Закон набрав чинності з 11.06.2015.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО:

ПІЛЬГИ; ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України від №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 квадратних метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 квадратних метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена зазначеним підпунктом.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу визначено, що пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб визначені підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу та встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, визначеному підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку фізичними особами, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлового та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичними особами – нерезидентами здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Кодексу органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-ти денний термін після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.

Відповідно до підпункту а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

 

Верховна Рада прийняла Закон України від 14.05.2015 №420-VIII «Про внесення змін до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» (далі – Закон №420).

Відповідно до Закону №420 розширений перелік нерухомості, яка не оподатковується податком на нерухоме майно. Так,  з 1 липня 2015 року згідно з підпунктом «и» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, «об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність».

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Обов’язкові реквізити податкових декларацій

 

Пунктом 48.2 статті 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010           №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, наведений у пункті 48.3 статті 48 Кодексу, а  саме це є:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості посадових осіб платника податків, визначені у цьому пункті;

- підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити (пункт 48.4 статті 48 Кодексу):

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

 Таким чином, пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація.

Якщо платником податку у податковій декларації не заповнений хоча б один із обов’язкових реквізитів, то така декларація не вважається податковою (пункт 48.7 статті 48 Кодексу).

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у терміни, визначені підпунктами 49.11.1 та 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 Кодексу.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право (пункт 49.12 статті 49 Кодексу):

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 Кодексу.

Також вважається неподаною податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (пункт 49.15 статті 49 Кодексу).

При цьому, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом (пункт 49.16 статті 49 Кодексу).

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Про порядок реєстрації податкових накладних з 1 липня 2015 року

 

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесені зміни, зокрема, і до порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Так, відповідно до пункту 34, який доповнений Законом №71, підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали, станом на дату такого перерахунку.

Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

У листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 22.06.2015 №22361/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість»     (далі – лист №22361) повідомлено про порядок автоматичного збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, з 1 липня 2015 року.

Сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначена пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, що обліковуються в інтегрованих картках платників податку станом на 01.07.2015 (абзац третій пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

На суму такого збільшення:

- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді;

- помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Водночас уточнені дані про помилково та/або надміру сплачені до бюджету платежі, станом на перше число місяця, наступного за звітним (станом на 01.01.2015), можуть бути сформовані ДФС України після завантаження відповідної інформації до центральної бази даних служби.

Як зазначено у листі №22361, згідно з Тимчасовим регламентом експлуатації інформаційної системи «Податковий блок», затвердженим наказом ДПС України від 24.12.2012 №1198, завантаження центральної бази даних ДФС України уточненою інформацією про стан розрахунків платників з бюджетом (у тому числі про надміру сплачені суми платежів) здійснюється на п’ятий (по юридичних особах) та на шостий (по фізичних особах – суб’єктах господарської діяльності) робочі дні звітного місяця.

Відповідно до листа №22361 збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 грошових зобов’язань з ПДВ з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10.07.2015.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

 

 

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Основні аспекти оподаткування сільськогосподарської продукції регламентуються підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок за формою №3ДФ (далі – Довідка №3ДФ). Оригінал Довідки №3ДФ зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої Довідки.

Форма Довідки №3ДФ затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978 (далі – Наказ №32).

Довідка №3ДФ є підставою невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції.

Довідка №3ДФ безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки. Довідка №3ДФ видається строком на 5 років (пункт 5 Наказу №32).

Стосовно продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013    №584-VII, у підпункті 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу зазначено, що отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що у 2015 році складає 121800 гривень (мінімальна заробітна плата на 01.01.2015 – 1218 грн.).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки №3ДФ.

У разі, коли сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва (далі – Довідка), що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо Довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

 

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015

Особливості справляння авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, визначені Законом №71, викладено у пункті 57.1¹ статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції Закону №71 дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу (підпункт 57.1¹.1 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Відповідно до підпункту 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.

Грошовим зобов’язанням, у даному випадку, є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди.

Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов:

- подана декларація з податку на прибуток за такий рік;

- повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.

У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають сплаті (підпункт 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів, на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік (лист Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17 «Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання»).

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, тобто 18%. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (підпункт 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (підпункт 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий ) рік.

Відповідно до підпункту 57.1¹.5 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Коли не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток

при виплаті дивідендів

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), внесені зміни у частині справляння податку на прибуток підприємств, положення якого набрали чинності з 01.01.2015.

З урахуванням змін, внесених Законом №71, підпунктом 57.3¹ статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначені випадки, коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Так, не сплачуються авансові внески з податку на прибуток у разі виплати дивідендів:

-  на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються у межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб.

Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені у межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

- фізичним особам.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (підпункт 57.1¹.4 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.1¹.4 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Відповідальність платників за порушення правил

сплати податків

З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків.

У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

                                                                                                                                  Сектор комунікацій 

                                                                                                                          Дніпродзержинської ОДПІ

 

 

Поетапне підвищення ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного

 

Для газу природного, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність, установлено окрему ставку рентної плати у розмірі  70,0 відсотків.

Відповідні зміни передбачено положеннями Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи”