… Ось и залишилась позаду похмура і непривітна зима 2008-2009 років. Таку пам'ять залишить вона по собі не стільки погодними катаклізмами, як потрясіннями в усіх можливих сферах – економічній, фінансовій, політичній, енергетичній тощо. Та головне – на календарі березень, зпоміж сірих хмар все сміливіше визирає сонечко, вселяючи впевненість, що слідом за зимою минуть і всілякі негаразди. До того ж, наче спеціально для покращення настрою людей, весна приходить не сама, а з цілим букетом яскравих свят. З цими думками ми розпочали розмову з міським головою Ярославом КОРЧЕВСЬКИМ:
– Ярославе Сільвестровичу, початок весни традиційно приходить до нас разом з важливими датами календаря. Це міжнародний жіночий день, День вшанування пам’яті Великого Кобзаря. А в цьому році для Дніпродзержинців початок березня знаменний ще й 120-річним ювілеєм Дніпровського металургійного комбінату. Схоже, у цьому є певний символізм?
– Так, весняне сонце завжди дарує впевненість, що попереду добре літо, щедра осінь, покращення життя людей. Саме на початку весни ми вшановуємо наших жінок, берегинь сімейного життя. На жіночих плечах лежить головна відповідальність за виховання дітей – майбутнього міста і країни. Ми, чоловіки, більше займаємось роботою, виробництвом, політикою, намагаючись матеріально забезпечити свої сім’ї, а також благополуччя суспільства. Навесні з’являються надії на те, що завтрашній день буде кращим, у кожну сім’ю прийде добро, злагода, достаток.
В ці ж дні народ вшановує пам'ять свого великого сина – Тараса Шевченка, пов’язуючи з його постаттю і діяльністю прагнення до незалежності, державності, відродження української мови, культури, історії. Майже у кожній сім’ї зберігається «Кобзар», вірші якого, створені близько 150 років тому, не втрачають актуальності і сьогодні, закликаючи нас до взаєморозуміння, єднання, згуртованості навколо величної мети – розбудови соборної України, покращення життя народу.
За часів Шевченка Кам’янське було невеликим селом, нічим не вирізняючись з поміж тисяч інших українських селищ, які знайшли чудове відображення у творчості великого поета. І лише з приходом сюди Південноросійського Дніпровського металургійного товариства, говорячи сучасної мовою, інвестора з іноземним капіталом, Кам’янське почало стрімко розвиватись, перетворившись в кінцевому підсумку на місто, знане у світі, як потужний промисловий центр України.
Звичайно, вибір місця будівництва нового заводу не був випадковим, в його основі багато сприятливих географічних і економічних факторів. Це місце – практично центр України, близький до покладів руди і вугілля, транспортних шляхів, включаючи водну артерію Дніпро. І вже протягом 120 років життя майже всіх мешканців міста так чи інакше пов’язане з цим індустріальним велетнем. З ним пов’язані долі багатьох видатних людей, включаючи керівників світового рівня, які отримали на Дзержинці путівку в велике життя. Досить згадати такі імена, як Леонід Брежнєв, Володимир Щербицький, Нурсултан Назарбаєв.
Я теж після інституту починав трудову діяльність в Дніпродзержинську, у тресті «Дзержинськбуд», який в той час виконував велику реконструкцію кислородно-конверторного цеху Дніпровського меткомбінату. Фактично це було нове повномасштабне будівництво, спрямоване на переобладнання всього виробничого комплексу. На мене, молодої людини, яка приїхала з Тернопільщини, де немає таких потужних підприємств, ці велетенські цехи і площі, комунікації, механізми справили незабутнє враження.
Кожен з тих 120 років – це трудова, а в окремі драматичні періоди, й бойова історія наших металургів. Як житель і патріот Дніпродзержинська, я з вдячністю і пошаною згадую всіх директорів металургійного гіганту. Але особливо відзначаю, і завжди ставлю у приклад діяльність Ігнатія Ясюковича. Ця людина дивилась на багато років вперед, була водночас тактиком і стратегом. Розуміючи, що не можна обмежуватись суто виробничою діяльністю, треба думати й про задоволення духовних, культурних і соціальних потреб людей, він почав будувати православний Свято-Миколаївський собор, католицький костел, народну аудиторію (сучасний театр), гімназію, лікарню, Верхню колонію для адміністрації й спеціалістів заводу, та багато інших об’єктів, які й сьогодні є окрасою міста. Він зробив великий внесок у розвиток Кам’янського, залишивши вдячну пам'ять нащадків. Я вважаю, кожна людина, особливо керівник, повинен дбати, що він залишить після себе. З великою пошаною ми згадуємо також директорів металургійного комбінату Волобуєва, Гурського, Підберезного, Анісімова, Цкітішвілі, Пихтіна та інших. В тому ряду – Олег Вікторович Дубина, колишній член виконавчого комітету міської ради, нині керівник НАК «Нафтогаз України».
Всі вони зробили свій внесок у розвиток міста і комбінату. Сьогодні цю справу гідно продовжує Ілля Дмитрович Буга, металург по життю, який працював на різних металургійних підприємствах. Свій великий досвід, енергію і душу він вкладає у розвиток Дзержинки. Власником комбінату, корпорацією «ІСД» розроблено повномасштабну програму реконструкції підприємства, розраховану на десятки років, із значними вкладеннями коштів, залученням багатьох будівельних, проектних організацій, провідних виробників металургійного обладнання різних країн світу. Реалізація цих планів дозволить не тільки оновити виробництво, знизити затрати енергоресурсів, а й значно зменшити навантаження на навколишнє середовище. Мене, як міського голову це особливо радує. Комбінат має намір побудувати когенераційну електростанцію, яка працюватиме з використанням вторинних газів – доменного, конверторного, коксового. Крім того, введення в експлуатацію станції дозволить забезпечити дешевим теплом жителів центральних районів міста.
На жаль, через загальну кризу реалізація цих планів може виявитись довшою, ніж очікувалось. Але я впевнений, вони обов’язково будуть реалізовані. Після різкого падіння обсягів виробництва в кінці минуло року, власники ДМК знайшли можливість знайти ринки збуту для своєї продукції, забезпечити підписання контрактів в обсягах достатніх для стабільної роботи підприємства практично на повну потужність. Це важливе досягнення для всього міста, адже комбінат залишається основним джерелом надходжень до бюджету. Від роботи містоутворючого підприємства безпосередньо залежить своєчасність виплати заробітної плати бюджетникам, розрахунки за енергоносії, придбання ліків і продуктів для лікарень і закладів освіти. А також практично всі сфери життєдіяльності міста – його благоустрій, оновлення житлово-комунального господарства, товарообіг, надання послуг тощо.
120 років – це термін, на який за нормальних умов запрограмоване людське життя. Для металургійного комбінату – це молодий вік. Попереду у нього великі перспективи зростання і оновлення. Вірю, колись це підприємство буде таким же досконалим в технологічному плані і екологічно чистим, як споріднені підприємства провідних держав світу.
– Дійсно, від стабільної роботи ДМК життєдіяльність міста залежить безпосереднім чином. Як розвиваються партнерські відносини міської влади з підприємством у цей нелегкий для всіх час? Наприкінці минулого року депутатський корпус відгукнувся на звернення керівництва Дзержинки щодо зменшення ставки відрахувань у Фонд соціально-економічного розвитку міста. На які кроки можна очікувати у відповідь?
– Враховуючи значення меткомбінату для міста, депутати з належною увагою і розумінням ставляться до прохань адміністрації і колективу Дзержинки. Зважена і прагматична позиція депутатського корпусу під час розгляду на сесії питання застосування знижуючого коефіцієнта відрахувань від будівництва об’єктів на розвиток соціально-економічної і культурної інфраструктури міста є свідченням готовності підтримати металургів в нелегкий час, зробити перший крок назустріч заради поглиблення співпраці. На сьогоднішній день вже повністю відпрацьовано з урахуванням усіх зауважень і побажань угоду про соціально-економічне партнерство між територіальною громадою, ДМКД і корпорацією «Індустріальний Союз Донбасу». Думаю, під час приїзду керівництва «ІСД» на ювілейні святкування, угоду буде підписано. Вона розрахована на тривалий термін, цифри будуть коригуватись, але участь комбінату у розвитку міста буде лише поглиблюватись.
Ми вже маємо чимало хороших прикладів застосування у наших відносинах принципів соціального партнерства. Так, незважаючи на власні економічні проблеми, напередодні Нового року керівництво корпорації надало місту безвідсоткову фінансову позику у розмірі близько 8 млн.грн. для здійснення розрахунків за газ і отримання лімітів на енергоносії Також під час підготовки міста до опалювального сезону керівництво комбінату надало місту велику допомогу, здійснивши поставку труб, необхідних для ремонту теплотрас. На всі звернення міської влади керівництво підприємства надає оперативну допомогу у виділенні автотранспорту, екскаваторної техніки і кранів, постачанні відвального шлаку для посипки доріг приватного сектору, благоустрою міста. Позитивний досвід минулих років буде підкріплений новими реальними кроками, що дозволить ефективно вирішувати проблеми міста у поточному році.
– Хотілося, щоб знаменні події березня дарували святковий настрій усім мешканцям Дніпродзержинська. Але й поточні справи не дозволяють про себе забути. Кілька тижнів тому міська влада повідомила про реальну перспективу відключення в місті опалення вже з 1 березня через вкрай низький рівень проплат споживачів за надані послуги з теплозабезпечення. Якою є ситуація на сьогоднішній день?
– Дійсно, є справи, про які слід пам’ятати щодня. Хотілося, щоб це усвідомлювали усі жителі міста, насамперед, стосовно розрахунків за житлово-комунальні послуги. Я вже казав, що за підтримки комбінату ми вирішили питання закупівлі газу. На жаль, рівень проплат городян за теплопостачання склав всього 31%, що практично унеможливило подальше постачання газу місцевим виробникам теплоносія. Як перший крок були відключені котельні по вул. Колеусівській і Ювілейному проспекту. Проте, враховуючи низьку температуру, що поки тримається, міській владі вдалось не допустити загального припинення теплопостачання з 1 березня. При цьому треба розуміти: ми не маємо права заганяти міські підприємства теплоенергетики у боргову яму. Кожен місяць опалювального сезону призводить до збільшення боргу міста за газ на 12 млн.грн! Тому, як тільки дозволять погодні умови, опалювальний сезон буде припинено. Іншого виходу просто не існує.
Взагалі ж, необхідно відзначити: Дніпродзержинськ є одним з небагатьох міст України, які пережили нинішню зиму без масових відключень і серйозних аварій. Це значне досягнення, щоб не говорили окремі засоби масової інформації, налаштовані скрізь шукати негатив. Ми всі бачили в телерепортажах: навіть столицю, не говорячи про Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Кривий Ріг та безліч інших міст повністю відключали від постачання блакитного палива. Хоч як складно не було, ми забезпечили місто теплом. Я щиро вдячний керівникам підприємств, які в тяжку хвилину міждержавної «газової війни» відгукнулись на прохання міської влади і зменшили власне споживання газу, щоб дати можливість працювати ТЕЦ і «Тепловим мережам». Водночас зауважу: ми готуємось не тільки до завершення нинішнього, а й до початку наступного опалювального сезону 2009-2010 рр., щоб він пройшов чітко і прогнозовано.
– Городян продовжує хвилювати складна ситуація, що виникла в минулому році навколо міського водоканалу. Коли можна очікувати її остаточного вирішення?
– Так, ситуація є надзвичайно складною, проте і тут сьогодні є підстави говорити про позитивні зміни. Нещодавно в Дніпропетровську відбулось засідання надзвичайної комісії під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації С.Кроля. За дорученням губернатора В.Бондаря він зробив розпорядження щодо недопущення відключення водопостачання в Дніпродзержинську. Через невизначеність ситуації, що склалась після створення під егідою обласної ради нелігитимного підприємства, у Аульського водоводу виникли великі борги за електроенергію. Комунальне підприємство міської ради «Дніпродзержинськводоканал» боргів перед Обленерго і Аульським водоводом станом на 1 грудня не має. Після цієї дати, коли вступило в дію сумнозвісне рішення облради, незаконна структура напрацювала великі борги, за які усім довго доведеться розраховуватись. С.Кроль також дав доручення забезпечити повернення міській громаді Дніпродзержинська незаконно відібраного майна – підприємства водоканалу. Впевнений, найближчим часом всі питання будуть остаточно вирішені на користь міста. Я щиро вдячний депутатському корпусу, населенню Дніпродзержинська за терпіння, витримку і розуміння дій міської влади в цей непростий час.
– Як би не було, зима залишилась позаду. Ми пережили її, незважаючи ні на що, без значних аварій та НП. Весна – це завжди оновлення, нові надії і перспективи. Певно для Вас теж?
– Дійсно, незважаючи на всі виклики сьогодення, ми не тільки втримали ситуацію під контролем, а й досягли певних успіхів по важливим для міста напрямкам. Багато скептиків твердили, що нам не вдасться зрушити з місця справу вирішення екологічних проблем Дніпродзержинська. Нещодавно у місті відбулось виїздне засідання постійно діючої міжвідомчої комісії Кабінету Міністрів з вирішення екологічних проблем Дніпродзержинська. Проблеми території Придніпровського хімзаводу, радіоактивних хвостосховищ, – ці питання постійно перебувають в полі зору уряду. Користуючись нагодою, я повіз міністра палива і енергетики Ю.В.Продана по об’єктах, які мають для міста особливе значення. Це Самишина балка, недобудований мостовий перехід через Дніпро, транспортні розв’язки, ділянки греблі ГЕС, що перебувають в аварійному стані. Побачене справило враження на міністра, і він запевнив, що буде особисто сприяти у вирішенні екологічних та інших проблем Дніпродзержинська. Свою підтримку Юрій Васильович висловив і нашим ініціативам надання місту спеціального статусу, погодившись з тим, що його жителі заслуговують на більшу увагу уряду до своїх потреб.
Що стосується сподівань, я завжди сприймаю прихід весни, як початок нового циклу життя. Дніпродзержинськ має хороші перспективи подальшого розвитку, і наш обов’язок їх реалізувати. Для цього треба діяти спільно, об’єднувати зусилля усіх конструктивних сил, заради свого майбутнього, своїх дітей.
Першою квіткою, що з’являється навесні, природа нагадує: все буде відроджуватись, розвиватись, розквітати. Це багатогранний закон буття, який включає і духовний розвиток кожної людини, і розвиток суспільства в цілому, промислового комплексу, середнього й малого бізнесу, вдосконалення техніки і технологій, покращення якості житлово-комунальних послуг і екології. Заради цієї мети ми всі повинні працювати, і результат – неодмінно буде.
Тож хочу побажати всіляких успіхів і гараздів металургам Дзержинки, які створюють економічну основу для міста. Нашим чарівним жінкам, щоб вони завжди були кохані, жадані й щасливі. А ще бажаю всім, наполегливо працюючи і дбаючи про добробут своїх сімей, не забувати історію, мову і культуру наших предків, і не тільки в Шевченківські дні. Адже хто дбайливо не зберігає свого минулого, той не матиме гідного майбуття!
Вадим Буланов, «Відомості»
