23-03-2010
На замовлення управління охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради розроблено низку проектів для недопущення підтоплення хвостосховищ відходів Придніпровського хімзаводу (ПХЗ, переробка уранових руд з 1948 до 1991 р.) та відстійника (шламонакопичувача) хімічних відходів ДП «Екоантилід» у балці Ясинова. Про це повідомив начальник управління охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради Андрій Плєшаков.
Проекти попередження підтоплення хвостосховищ ПХЗ передбачають розчищення русла річки Коноплянка, через яку дренуються води з промислової зони міста. Русло річки протікає штучним каналом шириною до 20 м і впадає до річки Дніпро. Наразі спостерігається порушення режиму рівня Коноплянки, її дренуюча здатність значно послаблена внаслідок замулювання. Передбачено здійснення розчистки 3,9 км русла Коноплянки, намив і планування заболочених берегів, переустрій водопропускної споруди, встановлення прибережних захисних смуг. Реалізація проекту дозволить поліпшити дренуючу здатність річки, знизити рівень ґрунтових вод, попередити витік небезпечних речовин із хвостосховищ та запобігти руйнуванню їхніх дамб.
Інший проект — рекультивація шламонакопичувача у балці Ясиновій — передбачає відкачування води з відстійника, реконструкцію гідротехнічних споруд, осушення шламу, влаштування водовідвідної мережі, будівництво споруд для очищення поверхневого стоку (біоплато), будівництво дренажу по периметру зсувонебезпечних схилів, гірничу рекультивацію відстійника відходів.
Щороку в Дніпро з промвузла Дніпродзержинська скидається понад 170 млн кубометрів стічних вод, у тому числі 132 млн кубометрів забруднених вод. Шламонакопичувач у балці Ясиновій введено в експлуатацію у 1961 році, використовувався для розміщення шламу миш'яково-содової очистки коксового газу виробництва аміаку (668,5 тис. тонн шкідливих речовин накопичено на площі 12,6 га). Наразі рівень води у накопичувачу перевищує нормальний на чверть метру.
На Придніпровському хімзаводі протягом 1948-1991 року здійснювалася переробка уранових руд для виготовлення уранового концентрату. Внаслідок використання осаджувальних технологій вилучення урану залишки уранових руд накопичувалися на прилеглих територіях (у ярах та балках, а також на верхній терасі Дніпра), утворено 7 хвостосховищ та 2 сховища відходів уранового виробництва загальною площею 2,68 млн кв. м, в яких накопичено близько 42,2 млн тонн відходів.
