04-08-2014
Дніпродзержинськ зазнав гіркої втрати: на 90-му році життя перестало битися серце Ктитарєва Миколи Михайловича – Почесного громадянина міста, фронтовика, який відстоював нашу свободу у роки Великої Вітчизняної війни, а згодом багато років очолював виконавчий комітет міської ради та зробив величезний внесок у розвиток нашого міста.
Микола Михайлович Ктитарєв народився 21 квітня 1925 року в місті Кам’янському (Дніпродзержинськ) в родині робітника Дніпровського заводу. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1943 року. Після демобілізації у 1950 році повернувся до рідного міста. Працював редактором міського радіомовлення, редактором газети «Серп і молот» азотно-тукового заводу. У 1957 році закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут імені Арсенічева. Упродовж 1959–1961 років – секретар партійного комітету азотно-тукового заводу, в 1961–1963 роках – 2-й секретар Дніпродзержинського міського комітету Комуністичної партії України.
З 1963 по 1981 роки Микола Ктитарєв – голова виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів. Не перелічити усіх корисних справ, які ця видатна людина зробила для рідного міста. Ефективно працювала економіка і соціальна сфера, активно велось будівництво, створювались нові об’єкти, розвивались культурні заклади. Всі свої сили, увесь ентузіазм та енергію Микола Михайлович покладав на благо міста, в ім’я добробуту і процвітання його мешканців.
Протягом 1981–1999 років Микола Ктитарєв працював уповноваженим Міністерства Зовнішньої торгівлі СРСР, керівником секретаріату Ради з питань виставкової роботи в Україні при Кабінеті Міністрів України.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани» другого ступеня, 8 медалями, в тому числі – «За відвагу» (1945 рік). У 1986 році Миколі Михайловичу було присвоєно звання Почесного громадянина міста Дніпродзержинська.
Микола Ктитарєв відомий дніпродзержинцям і як непересічний письменник та поет. Протягом майже п’ятдесяти років за його книгою «В степу під Баглієм» молодь пізнає цікаві сторінки історії рідного міста, а поетичні збірки «Двобій» та «По зову сердец» і нині закликають молоде покоління священно зберігати героїчні традиції народу.
У пам’яті всіх, хто знав і працював разом з Миколою Михайловичем, він назавжди залишиться мудрим керівником, прекрасним організатором, чесною та інтелігентною людиною. Сенсом і метою його життя було служіння рідному місту і його мешканцям, утвердження принципів добра, правди та справедливості.
Висловлюємо щирі співчуття з приводу тяжкої втрати всім рідним, близьким, друзям покійного. Світла пам’ять про Миколу Михайловича назавжди залишиться в історії міста, вічно житиме у наших серцях.
Дніпродзержинський міський голова
Станіслав Сафронов,
Дніпродзержинська міська рада
та її виконавчий комітет,
Почесні громадяни Дніпродзержинська,
керівники міста минулих років:
Задоя М. К., Дубров Л. В., Сутулов В. В., Гаманюк Л. Ю., Шершньов С. О., Швець В. Я., Захорольський О. І., Корчевський Я. С.
