Офіційний сайт
Дніпродзержинської міської ради

Текст проекту	Зміни до тексту	Примітки
РОЗДIЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФIЗИЧНИХ ОСIБ
Стаття 17. Оподаткування доходiв, отриманих фiзичною особою — пiдприємцем вiд провадження господарської дiяльностi, крiм осiб, що обрали спрощену систему оподаткування
17.5.1. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.	17.5.1. Платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно за результатами звітного кварталу , та сплачуються до бюджету за підсумками кварталу: до 15 квітня, до 15 липня, до 15 жовтня.	В нестабільних економічних умовах застосування авансових платежів податків без урахування поточного фінансового стану підприємця може призвести до штучного банкрутства
17.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб‘єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок з доходів у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб‘єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно із цивільно-правовим договором, відносини за яким фактично є трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівнені до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 1.7 та 1.8 статті 1 цього розділу.	17.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб‘єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок з  доходів у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як  суб‘єкта підприємницької діяльності.	Сторони договору не можуть бути “прирівнені” до працівника та роботодавця третіми особами, в тому числі контролюючими органами, якщо це прямо не виникає із тексту договору.
17.10. Оподаткування доходів, одержаних фізичною особою — резидентом від ведення підприємницької діяльності без створення юридичної особи з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та із сплатою платником ринкового збору згідно з законодавством за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту. Фізичні особи - резиденти, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою фізичною особою - резидентом, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує двох осіб; валовий дохід такої фізичної особи - резидента від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує сто тридцять розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року; фізична особа - резидент провадить підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством.   Доходи такої фізичної особи - резидента, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку. Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, а також роздрібної (дрібнооптової) торгівлі підакцизними товарами. Фізична особа - резидент за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.  Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання фізичної особи — резидента патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цієї фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Для одержання патенту платник податку подає до органу державної податкової служби заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї,  які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток таких осіб та членів його сім‘ї, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.   Орган державної податкової служби зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, оформленої належним чином. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи платника податку від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України. Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для фізичних осіб - резидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. На період з 1 січня 2010 року до 31 грудня 2015 року для платників фіксованого податку, обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних податкових періодів не перевищує 119 000 гривень, установлюється нульова ставка податку. Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.   У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі. Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його річного оподатковуваного доходу, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Платники фіксованого податку зобов‘язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від придбання торгового патенту згідно із цим Кодексом. Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії. Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється. Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника органу державної податкової служби до закінчення строку його дії в разі, якщо: за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку  податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту; платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного  каміння органогенного утворення, а також роздрібної (дрібнооптової) торгівлі підакцизними товарами. У цьому випадку фізична особа-підприємець притягається до  відповідальності згідно з законодавством України. Платник фіксованого податку та члени його сім‘ї, які беруть участь у провадженні ним підприємницької діяльності, сплачують внески на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування у порядку визначеному законом. Платники фіксованого податку застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, крім осіб, які здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва.	17.10. Оподаткування доходів, одержаних фізичною особою — резидентом від ведення підприємницької діяльності без створення юридичної особи з роздрібного продажу товарів і надання послуг населенню, в тому числі з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках (крім оптових ринків, визначених рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування) та із сплатою платником ринкового збору згідно з законодавством за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.  Фізичні особи - резиденти, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром  податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою фізичною особою - резидентом, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує двох осіб; валовий дохід такої фізичної особи - резидента від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року.  Доходи такої фізичної особи - резидента, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності,  оподатковуються у загальному порядку. Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, а також роздрібної (дрібнооптової) торгівлі підакцизними товарами. Фізична особа - резидент за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.  Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання фізичної особи — резидента патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цієї фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Для одержання патенту платник податку подає до органу державної податкової служби заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї,  які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток таких осіб та членів його сім‘ї, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Орган державної податкової служби зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, оформленої належним чином. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи платника податку від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України. Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для фізичних осіб - резидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.           Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.   У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки,  передбачені для його видачі. Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його річного оподатковуваного доходу, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Платники фіксованого податку зобов‘язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від придбання торгового патенту згідно із цим Кодексом. Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії. Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку,  перерахунок його не здійснюється. Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника органу державної податкової служби до закінчення строку його дії в разі, якщо: за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту; платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного  каміння органогенного утворення, а також роздрібної (дрібнооптової) торгівлі підакцизними товарами. У цьому випадку фізична особа-підприємець притягається до  відповідальності згідно з законодавством України. Платник фіксованого податку та члени його сім‘ї, які беруть участь у провадженні ним підприємницької діяльності, сплачують внески на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування у порядку визначеному законом.	Пропонується розповсюдити можливість застосування патенту на весь роздрібний продаж товарів і надання послуг населенню, та виділити у окремий вид оптові ринки. Валовий дохід такої фізичної особи пропонується збільшити до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня  звітного податкового року, нульову ставку податку відмінити. За таких умов додатковий контроль обсягів за допомогою реєстраторів  розрахункових операцій непотрібен.
РОЗДІЛ ХІV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
ГЛАВА 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб‘єктів малого підприємництва
Стаття 2. Платники податку 2.1. Платниками податку з урахуванням пункту 2.2 цієї статті є: 2.1.1) фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – фізичні особи): кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб); обсяг доходу не перевищує 300 000 гривень; 2.1.2) юридичні особи - суб‘єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – юридичні особи): середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 2 000 000 гривень.	Стаття 2. Платники податку 2.1. Платниками податку з урахуванням пункту 2.2 цієї статті є: 2.1.1) фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цій главі – фізичні особи): кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб); обсяг доходу не перевищує 2 000 000 гривень; 2.1.2) юридичні особи - суб‘єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності таких критеріїв  (далі у цій главі – юридичні особи): середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 10 000 000 гривень.	Обсяг доходу збільшено для фізичних особи — підприємців — до 2 000 000 грн., для юридичних осіб — до 10 000 000 грн. Обсяг 300 000 грн., це приблизно річний фонд оплати праці 10 осіб!
5.2. На період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року для фізичних осіб, які провадять господарську діяльність виключно з надання послуг, займаються торгівлею на ринках та обсяг доходу яких протягом календарного року при підтвердженні статусу платника податку не перевищує 300 000 гривень, установлюється нульова ставка податку.	виключити
12.2. У випадку, якщо платник єдиного податку – фізична особа, більше половини свого доходу за три, шість, дев'ять чи дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одного замовника (клієнта, покупця), такий платник податку позбавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки і збори у відповідності до загальної системи оподаткування.	виключити	Необґрунтоване обмеження, -- за умови жорсткої конкуренції мати декілька великих замовників (клієнтів) не завжди можливо. Особливо незрозуміло виглядає таке обмеження за наявності у підприємця найманих працівників.
РОЗДІЛ XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
21) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000р., No38, ст. 315; 2001 р., No7, ст. 34; 2002 р., No5, ст. 32; 2005 р., No1, ст. 23): Преамбулу викласти у такій редакції: «Цей Закон поширюється на усіх суб‘єктів господарювання, які  здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах не допускається» Статтю 9 викласти у наступній редакції: «Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: 1) при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках ярмарках (за винятком роздрібної торгівлі у розташованих на їх територіях магазинах, кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу); 2) при наданні побутових послуг фізичними особами – підприємцями без найманих працівників: - вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку,  фотографування, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг) - з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення; 3) при продажу з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.» Статтю 10 виключити;	виключити	При збільшенні граничного розміру обсягу доходів, та відмови від нульових ставок податку у розділах IV, XIV додатковий контроль обсягів за допомогою реєстраторів розрахункових операцій не потрібен.