На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та доручення Міністра юстиції Павла Петренка від 12 лютого 2015 року № 6-32/45, з метою ознайомлення населення та громадськості з основними напрямами реформування системи органів юстиції, Дніпродзержинське міське управління юстиції інформує :
Міністерство юстиції розпочинає масштабну оптимізацію своєї структури. Зокрема, рішенням Кабміну було ліквідовано Державну виконавчу та Державну реєстраційну служби, а працівників та керівників органів юстиції очікують процедура оцінки ефективності їх роботи та скорочення.
Кабмін ухвалив рішення, яким ліквідовано Державну реєстраційну службу України та Державну виконавчу службу України. Так само відбулося скорочення центрального апарату Мін’юсту на 20% і територіальних органів юстиції на 10%.
30 січня поточного року наказом Міністерства юстиції України № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» було внесено певні зміни до деяких нормативно-правових актів.
Зокрема, ці зміни стосуються перейменування головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Також, було затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Функції щодо діяльності Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби України покладено на Міністерство юстиції, яке є правонаступником зазначених установ.
Після ліквідації ДРС та ДВС керівник управління юстиції отримає двох нових заступників, які відповідатимуть за напрямки виконавчої та реєстраційної служби.
Прибирання дублюючих функції, скорочення працівників центрального апарату та територіальних органів юстиції вивільнить фінансовий ресурс в розмірі 60 млн. грн., який буде направлено на збільшення заробітних плат співробітників, які працюють в органах юстиції.
Стосовно Реєстраційної та Державної виконавчої служб планується багато нововведень.
Зокрема, буде запроваджено інститут винагороди для державних реєстраторів та оновлення цього інституту для державних виконавців. У державних виконавців такий інститут вже існував. Зазначені зміни плануються вже з березня 2015 року. Відповідні проекти рішень Уряду вже підготовлені.
Аналогічна ситуація з системою реєстраційних служб, які увійдуть в систему органів юстиції. Так само парламент прийняв ініціативу Мін’юсту щодо введення системи винагороди реєстраторів за надання публічних послуг. Зараз відповідні проекти актів Уряду готуються.
При цьому, в реєстраційній сфері буде запроваджено збільшення оплати і диференційованої винагороди реєстраторам, які надають якісні послуги та приносять більше коштів до держбюджету. Іншим напрямом реформування цієї сфери протягом 2015 року стане передача частини функцій реєстраційної служби місцевим органам влади.
Вже найближчим часом будуть визначені області, в яких Мін’юст запустить пілотний проект передачі функцій надання реєстраційних послуг на місця.
Слід зазначити, що 25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 05 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 247-VIII).
Так, Законом № 247-VIII уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію: речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;
права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.
Крім того, Закон доповнено статтею 4², яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року.
Частиною першою статті 4² Закону встановлено норму щодо одночасності державної реєстрації похідного речового права та права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 Закону.
Так, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, особа, визначена у частині першій статті 4² Закону, подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права).
При цьому державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) формуються 2 заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з поданням однієї заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) заявник сплачує лише за послуги з державної реєстрації іншого речового права.
Частиною другою статті 4² Закону передбачено проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку (орендарем чи іншим користувачем) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8¹ частини другої статті 9 Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Тобто державний реєстратор або нотаріус відповідно до підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та використовує отриману інформацію для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, подається документ, що підтверджує виникнення права власності на відповідну земельну ділянку та/або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, державний реєстратор або нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на підставі цих документів.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу. Після цього приймається рішення щодо державної реєстрації іншого речового права відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі – Порядок)
За результатами проведення такої державної реєстрації прав на земельні ділянки формується витяг, передбачений абзацом третім пункту 48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.
Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус згідно з пунктом 25 Порядку оформляє примірник витягу для кожної із заінтересованих осіб, за якими проведено державну реєстрацію прав. Відповідно до пункту 27 Порядку один примірник витягу долучається до реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна.
У разі якщо протягом передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону строку, у який має проводитись державна реєстрації права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримано відповідь на запит, сформований на підставі підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, державна реєстрація відповідного похідного права проводиться з урахуванням положень абзацу другого пункту 43 Порядку, тобто у спеціальному розділі Державного реєстру прав.
У вищезазначеному випадку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) рішення приймається на загальних підставах, передбачених Законом та Порядком.
Звертаємо увагу на те, що положення статті 4² Закону не стосуються порядку державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, з одночасною державною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення у цьому випадку врегульовані статтею 4¹ Закону.
В рамках реформи реєстраційної системи, запроваджується нова система контролю якості та відкриття гарячої лінії, куди громадяни могли б звернутися зі скаргами. Крім того, буде запроваджено нову систему оскарження. Громадянам більше не треба буде йти до судів. Вони зможуть оскаржити дії реєстратора безпосередньо в реєстраційній системі.
Окрім цього, в Міністерстві юстиції запроваджена нова кадрова політика.
Нова кадрова політика полягає у тому, що усі співробітники мають пройти перевірку. Перевірка ефективності роботи керівників системи юстиції буде проводитися за минулий рік. Всі, хто не пройде конкурсний відбір, потраплять у кадровий резерв.
Для забезпечення прозорості та відкритості процесу добору нового персоналу залучено провідні рекрутингові компанії зі світовим ім’ям.
Таким чином, 6 лютого вже проведено перше тестування керівників обласних управлінь юстиції, за принципами, які існують в приватному секторі. Це перевірка професійних та лідерських якостей, а також вмотивованість. За підсумками кадрового тестування та співбесід із 85 керівників органів юстиції вищої ланки 47 вимушені будуть покинути свої посади.
Вже 10 лютого Міністерством юстиції оголошено відкритий конкурс на зайняття вакантних посад у територіальних органах юстиції.
Нині вакантними є 11 посад керівників територіальних органів юстиції, в 17 областях немає заступників керівників, які будуть керувати напрямок виконання рішення судів. Ще в 14 областях немає заступників, які керують напрямок роботи у сфері реєстрації. Відкритий конкурс на зайняття вакантних посад в областях проходитиме впродовж 30 днів, починаючи з 10 лютого.
Взяти участь у відборі можуть усі, хто має юридичну освіту та досвід роботи за спеціальністю. Усі інші обмеження і застереження, що існували досі, як то необхідність мати досвід роботи держслужбовцем, ліквідовано.
Документи на конкурс будуть прийматися он-лайн або в офісі Мін’юсту на вул. Городецького, 13, де працюватиме кадровий центр. Після проходження тестування відбуватиметься співбесіда із кадровою комісією, в рамках якої кандидат повинен буде окреслити своє бачення реформ на тому напрямку, який він планує очолити. Єдиними формальними вимогами до кандидатів є п’ять років стажу у сфері права та вища юридична освіта. Також, напередодні Міністерство юстиції України оголосило конкурс на заміщення посади заступника міністра з питань європейської інтеграції.
«У нову структуру мають прийти нові люди – молоді, фахові, вмотивовані і патріотичні, які зможуть працювати за новими принципами. Органи юстиції мають бути інститутами, які надають сервіс і допомогу людям, а не створюють проблеми через побутову корупцію», - наголосив Міністр юстиції.
Процес добору нових кадрів триватиме близько півроку і буде максимально публічним та прозорим. Відбором займатиметься незалежна Кадрова комісія, яка складатиметься з представників міжнародних та громадських організацій.
Системні прояви корупції в конкретних управліннях матимуть наслідком повну зміну їх керівництва.
Якщо факти корупції матимуть системний характер по конкретному управлінню юстиції, більше трьох фактів, тоді буде повністю змінюватися склад цього управління юстиції через конкурси і набір нових людей, які готові працювати чесно.
РЕФОРМИ МІН’ЮСТУ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ОТРИМАННЯ АДМІНПОСЛУГ ГРОМАДЯНАМИ І БІЗНЕСОМ
Основною метою всіх реформ, які проводяться у Міністерстві юстиції, є покращення умов отримання адміністративних послуг для громадян і бізнесу.
Запровадження електронних онлайн сервісів при реєстрації бізнесу, а також під час отримання витягів, виписок і довідок на сайті Міністерства юстиції спростить процедуру надання адміністративних послуг громадянам і бізнесу. Отримати необхідні документи можна без електронного цифрового підпису та за дуже широким пошуковим критерієм.
Нова система дає змогу самостійно сформувати необхідний документ, сплативши цю послугу банківською карткою. Вартість електронних документів на чверть нижча за паперові аналоги і становить 48 грн 68 коп.
Електронні довідки матимуть таку саму юридичну силу, як і будь-який документ, який раніше видавав реєстратор.
Запровадження електронних сервісів дасть змогу ліквідувати корупційну складову, а бізнесмени зможуть щорічно економити близько 400 млн. грн.., які вони витрачали на «пришвидшення» процедур. Крім того, онлайн сервіси допоможуть зекономити час, адже процедура формування документів нині займає близько 5 хвилин замість півгодини раніше.
Реформування реєстраційної системи забезпечить покращення позицій України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. За напрямком реєстрації бізнесу країна підніметься з 76 місяця до 12 місця, а при реєстрації власності – з 59 місця до 35 місця.
Загалом Україна зможе піднятися з 96 на 79 позицію. Як показує досвід інших країн, підвищення рейтингу на 1 позицію може забезпечити зростання обсягу інвестицій на 500 млн. дол..
Держава залишиться власником реєстрів для того, щоб контролювати їх зміст, держава надаватиме доступ окремим новим суб’єктам до цих реєстрів і визначатиме мінімальні стандарти якості надання послуг. А вже ринок буде визначати, хто краще і швидше зможе надавати ці послуги.
