Дніпродзержинськ в мініатюрі
Вадим Буланов, газета «Відомості» №35 від 1 вересня 2010 року
Як ми вже повідомляли, одним з головних пунктів програми святкових заходів, що проходили у місті з 20 по 24 серпня з нагоди Дня незалежності України, Дня державного прапора і 260-річного ювілею Дніпродзержинська, була виставка зразків продукції і художніх творів, що проходила у міському парку. Того дня з самого ранку і до вечора в парку було, як ніколи, велелюдно. Тисячі городян і гостей міста з великим інтересом знайомились з досягненнями своїх земляків.
На виставці справді було що подивитись, очі просто розбігались від різноманіття усіляких гарних речей і цікавин. А ще згадаймо про конкурси, концертні виступи і розваги! Інколи навіть виникало враження, що нинішня виставка своїм багатством і атмосферою нагадувала Сорочинський ярмарок в мініатюрі… Цим своїм враженням ми поділились з міським головою Я.С. Корчевським, який більшу частину тієї святкової суботи теж провів у міському парку.
– Я б сформулював дещо інакше: нинішня виставка – це Дніпродзержинськ в мініатюрі. Адже там було все, чим славиться наше місто в Україні і світі, промислова продукція, і те, чим живуть і цікавляться городяни, що створюють своїм талантом, натхненням і працею. Тому для мене, та й, переконаний, для більшості відвідувачів, тут було навіть цікавіше, ніж у Сорочинцях, чи інших відомих ярмарках. До того ж, в нас повністю відсутня комерція, це своєрідний огляд нашого потенціалу, наших досягнень.
– Але ж, скажімо, для банків чи закладів громадського харчування участь у виставці напевно мала й рекламний підтекст?
–Так, і не тільки для них. Кожен з учасників постарався показати своє підприємство, установу, свій колектив з найкращого боку. І це – цілком природно. Адже кожна виставка передбачає рекламно-презентаційні мотиви для учасників – починаючи від виставок метеликів до авіаційних шоу. Просто в деяких випадках переважають комерційні складові, в інших – питання престижу, колективно-змагальний дух, моральні аспекти – кожен добрий господар хоче виглядати не гірше від інших. А всі ці складові, разом з роботами всіх учасників виставки, і створюють у сумі вагомий результат – рекламу рідного Дніпродзержинська, його привабливий, яскравий, сучасний образ.
– Ярослав Сільвестрович, бачив, як ви уважно роздивлялись кожен розділ виставки. Що найбільше сподобалось з побаченого? А що, можливо, варто було б змінити наступного разу?
– Сподобалось майже все, починаючи з концепції виставки. Всі учасники групувались за напрямами діяльності і утворювали своїми експозиціями тематичні алеї: промислова алея; банківська; алея культури; зв’язку; профорієнтаційна; алея ЗМІ; краси; алея національних меншин; народних майстрів, тощо.
Почнемо з промислової алеї. Добре, що тут були представлені наші промислові гіганти, що складають основу міської індустрії – ДМК, «ДіпроАЗОТ». Причому останнє виставило не тільки зразки продукції, а й мистецькі твори своїх працівників: картини, вишивки, декоративні композиції. Цікаві експозиції представили також такі підприємства, як цементний завод, «Техноніколь», завод «Метиз», «Цирконій», «Смоли» та ін. Але виробничий спектр міста набагато ширший.
Хотілося, щоб зі зразками своєї продукції городян і гостей міста познайомили також і «Дніпровагонмаш», «ДАЗ», «Спецтехоснастка», виробники будівельних матеріалів. Звичайно, виставити, скажімо, вантажні вагони в парку неможливо. Але знаю, «вагонка» має їх чудові макети. А підігнати новенький «ЛАЗ» – не так вже й складно, хай би городяни знали, що виготовляється на нашому автозаводі. До того ж, сподіваємося, в наступному році ситуація з бюджетом покращиться – то може й місто придивилося б до автобусів не просто з цікавості. Адже парк муніципального транспорту треба оновлювати і розвивати.
Хотілося б також бачити і експозиції місцевих підприємств харчової промисловості. Насамперед – заводу продтоварів, м’ясної фабрики, хлібозаводів і пекарень, виробників тортів і солодощів, питної води. Адже не всі городяни знають, що в місті випускається досить широкий асортимент харчових продуктів. Нажаль, на полицях супермаркетів їх не побачиш, там переважають товари з інших міст та імпорт. А виставка місцевих досягнень – хороша можливість товаровиробникам заявити про себе, організувати дегустації, привернути споживачів.
Хочеться побажати і банківським установам сміливіше заявляти про себе, свої можливості і послуги під час таких заходів. Зрозуміло, у фінансовому секторі триває криза, але саме тому необхідно виходити на пряме спілкування з потенційними клієнтами. Ви бачили, якою великою популярністю користувалась експозиція «Приватбанку», чому сприяло проведення конкурсів і розиграшів призів. Також гідно презентували себе банки: ВТБ, Укрексімбанк, Ощадбанк. Великий інтерес викликала і експозиція «Укртелекому», де проводили акції, прямо на місці оформляючи підключення Інтернету, інші послуги.
Таке ж побажання – активнішої участі у головній виставці міста – я б адресував і нашим етнічним громадам. Дуже яскраво і голосно в прямому і переносному сенсі заявили про себе прихильники східних релігій. Гідно представили свої традиції представники литовської і азербайджанської громад. Але національний склад населення міста значно різнобарвніший. Досить чисельними і активними є єврейська, польська, німецька, вірменська громади. Впевнений, їм теж є що показати городянам!
– Які ще розділи справили на вас позитивне враження?
– Дуже порадувала і приємно вразила освітянська алея. Такого багатства різноманітних виробів і художніх творів, створених дитячими руками з дивовижною майстерністю, фантазією і любов’ю, я навіть не очікував побачити. І все це супроводжувалось музичними номерами, майстер-класами з малювання, різьблення та ін., які проводили діти, та професійним коментарем юних екскурсоводів.
Цікавою була профорієнтаційна алея, де навчальні заклади вищого рівня, технікуми і училища презентували свої спеціальності, а міський центр зайнятості давав консультації щодо попиту на ті чи інші професії. Порадувала експозиція місцевих ЗМІ, хоча кількість учасників могла бути й більшою. Особливо привернув увагу розділ телекомпанії «МІС», де відвідувачі могли не тільки взяти участь у вікторині, а й спробувати себе у ролі кореспондента. Вперше представила свою, теж оригінальну експозицію газета «Відомості».
Дуже сподобалась і експозиція районів міста. Цьогоріч вона була тематичною, тему обрано досить складну: свята і пори року. Причому втілити її треба було за допомогою квітів, рослин і плодів. Я взагалі дуже люблю квіти, і мене просто підкорила та фантазія і майстерність, які продемонстрували районні служби у своїх роботах.
Найвищих похвал заслуговує й представлена у парку колективна виставка місцевих художників. Кожному з цих майстрів живопису – С. Бабічу, В. Сорочану, С. Абрамову, В. Румянцеву та ін. притаманний власний стиль і творчий почерк. Але їх роботи об’єднує спільне джерело натхнення – любов до рідного міста, відданість малій Батьківщині. Вважаю, в майбутньому необхідно спільно попрацювати з художниками над створенням альбому художніх робіт, присвячених Дніпродзержинську.
Як завжди було цікаво познайомитись з новими роботами наших ковалів С. Крупія і О. Зеленова, котрі гідно продовжують традиції кам’янських майстрів. Приємно було читати у вашій газеті, що їх талант і професіоналізм визнали і ялтинські мистецтвознавці.
На завершення хочу висловити глибоку вдячність адміністраціям і колективам усіх підприємств, установ і організацій, які взяли участь у виставці. І звичайно, кожному з авторів, які представили свої роботи на суд глядачів. Разом нам вдалось створити привабливий образ Дніпродзержинська – чудового міста з талановитими, творчими, працьовитими людьми. Думаю, всі, хто побував на виставці, ще раз переконались: у нас безмежний потенціал. Не існує таких завдань, які дніпродзержинська громада не змогла б виконати, об’єднавши зусилля!
