Головна / Posylannya / ODPI informuye /
2015-07-30 11:21:05

До уваги суб’єктів господарювання

Затверджені нові форми податкових декларацій

платників єдиного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №799/27244 (далі – наказ №578), затверджені нові форми податкових декларацій платника єдиного податку, а саме:

- платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (для першої, другої та третьої груп);

- платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

- платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 2 наказу №578 втратили чинність:

- наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1533/20271;

- наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2012 №1159 «Про внесення змін до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року №1688», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за №1998/22310;

- наказ Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2014 за №133/24910.

Наказ №578 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

До уваги платників єдиного податку – затверджені нові форми

книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат

Міністерство фінансів України наказом від 19.06.2015 року №579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» (далі – наказ №579) затвердило:

- форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення;

- форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядок її ведення.

Відповідно до пункту 2 наказу №579 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року №1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1534/20272.

Пунктом 5 наказу №579 визначено, що книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

Наказ №579 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку

по фізичних особах, затверджена

Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Згідно з підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Кодексу наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №563, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.06.2015 за №785/27230 (далі – наказ №563), затверджена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л) для фізичної особи – платника транспортного податку (власника легкового автомобіля).

Наказ №563 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Суми, що не включаються до складу доходу

юридичної особи – платника єдиного податку

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, визначеного цією статтею Кодексу, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом – заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок повернення на поточний банківський рахунок

помилково (надміру) перерахованих коштів на електронний рахунок

Підпунктом «б» пункту 200¹.6 статті 200¹Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ) сума коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додаток 4 (Д4) до декларації з ПДВ (далі – Заява).

Згідно з пунктом 11 розділу Х Порядку №966 додаток 4 подається лише до декларації 0110, тобто загальної декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 21¹ Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», для відповідного перерахування коштів Державна фіскальна служба України надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунку (у разі подання платником податку Заяви).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Змінився граничний розмір орендної плати

З 24 липня 2015 року, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 30.06.2015 №557-VIII «Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати» (далі – Закон №557) (опублікований у газеті «Голос України» від 23.07.2015 №131).

До набрання чинності Закону №557 пунктом 288.5 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу);

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу).

Законом №557 пункт 288.5 статті 288 Кодексу доповнено підпунктом 288.5.3, відповідно до якого річна сума платежу може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок заповнення форми №1ДФ

по мобілізованих працівниках

Відповідно до підпункту «и» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі у натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105 (далі – Постанова №105).

Компенсаційні виплати з бюджету відповідно до Постанови №105 зазначаються у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «128».

Звертаємо увагу, що Довідник ознак доходів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

За несвоєчасне подання або неподання форми №1ДФ – штраф

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою №1ДФ за 2 квартал 2015 року податкові агенти повинні надати до територіальних органів ДФС області за місцем свого розташування з 1 липня по 10 серпня поточного року.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 Кодексу.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Виправлення платником податків помилок, допущених

у звіті про суми податкових пільг

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2010 №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок №1233).

Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (пункт 1 Порядку №1233).

Пунктом 2 Порядку №1233 визначено, що СГ, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1233 Звіт подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

У разі, коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається.

Отже, платники податків, які користувались податковими пільгами за січень – червень 2015 року зобов’язані надати до податкової інспекції за місцем реєстрації Звіт за шість місяців поточного року у термін не пізніше 10 серпня 2015 року.

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених СГ до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 №167, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221 (далі – Порядок №167).

Формою Звіту, яка затверджена Порядком №1233, та Порядком №167 не передбачено механізм подання платником уточнюючого Звіту у зв’язку з виправленням допущених помилок. З урахуванням того, що звіт про суми податкових пільг складається наростаючим підсумком з початку року, то помилки, допущені платником податків протягом року, необхідно виправляти у наступному Звіті у межах звітного року.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

З’явився об’єкт оподаткування:

необхідно своєчасно повідомити про нього орган ДФС

Пунктом 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 №462), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок №1588) визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місце обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу VIII Порядку №1588).

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку №1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за формою №20-ОПП) (додаток 11 до Порядку №1588) подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття таких об’єктів.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою №20-ОПП подається юридичною особою до контролюючого органу за основним місцем свого обліку протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу.

Відповідно до вимог пункту 8.7 розділу VIII Порядку №1588 Перелік типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Крім того, рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (пункт 8.7 розділу VIII Порядку №1588)

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

До уваги платників рентної плати – звітуйте за чинними формами

Пунктом 251.1 статті 251 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.07.2015 №26467/7/99-99-15-04-01-17 «Про справляння у II кварталі 2015 року рентної плати» (далі – лист ДФС України №26467) надані роз’яснення щодо порядку звітування платників рентної плати (далі – Плата) за 2 квартал та півріччя 2015 року.

Станом на 22.07.2015 нову форму податкової декларації з рентної плати (далі – декларація з Плати) не затверджено.

До затвердження нової форми декларації з Плати рекомендовано платникам рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітуватися за формами, затвердженими наказами:

- ДПА України від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819 (далі – форма №1011);

- ДПА України від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766 (далі – форма №1018);

- Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за №1732/22044 (далі – форма №1000);

- Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за №123/22655 (далі – форма №1403);

- Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704 (далі – форма №1404).

Особливості звітування платників рентної плати

за 2 квартал та півріччя 2015 року

Державною фіскальною службою України листом від 21.07.2015 №26467/7/99-99-15-04-01-17 «Про справляння у II кварталі 2015 року рентної плати» (далі – лист ДФС України №26467) надані роз’яснення щодо порядку звітування платників рентної плати (далі – Плата) за 2 квартал та півріччя 2015 року.

До затвердження нової форми податкової декларації з рентної плати (далі – декларація з Плати) рекомендовано платникам рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітуватися за чинними формами.

Проте, податкові розрахунки з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (далі – форма №1011-1) та податкові розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (далі – форма №1011-2), а також податкові розрахунки збору за користування радіочастотним ресурсом (далі – форма №1018) передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний місяць.

Відповідно до листа ДФС України №26467 до визначення для складання звітності нової форми декларації з Плати запропоновано рекомендувати платникам подати розрахунки за діючими формами №№1011-1, 1011-2 та №1018 із зазначенням у рядку 1 «податковий період» цифри «6», що буде означати подання розрахунків за 2 квартал 2015 року з граничним строком подання – 10.08.2015 та граничним терміном сплати – 19.08.2015.

При цьому, при заповненні форм №1011-1 та №1011-2 платники мають дотримуватись наступних рекомендацій (лист ДФС України №26467):

- у рядку 4 «Податкове зобов’язання за звітний період» розділу II необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;

- у рядку 3 «об’єкт оподаткування» додатка до форми №1011-1 та у рядку 6 «об’єкт оподаткування» додатка до форми №1011-2 зазначати об’єкт оподаткування за три місяці 2 кварталу поточного року.

Податкові декларації збору за спеціальне використання води та податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів передбачають базовий податковий (звітний) період перше півріччя 2015 року.

Згідно з пунктом 46.4 статті 46 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі необхідності, платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Щодо подання податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (далі – розрахунок за видобування газу) у листі ДФС України №26467 зазначено, що оскільки фактична ціна реалізації для газу природного протягом звітного кварталу має тенденцію до змін (внаслідок щомісячного встановлення цін НКРЕКП), пропонується подавати до розрахунку за видобування газу три додатки з відповідним розрахунком податкових зобов’язань по кожному місяцю звітного кварталу.

Податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком у зв’язку з тим, що відповідно до пункту 252.8 статті 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та газового конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом (лист ДФС України №26467).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Закон про ліцензування видів господарської діяльності

Закон України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон №222) набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто з 28.06.2015 (опублікований у газеті «Голос України» від 28.03.2015 №56).

Цей закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (пункт 1 статті 2 Закону №222).

Статтею 7 Закону №222 визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до Закону №222 ліцензуванню підлягає 30 видів господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що ліцензується відповідно до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) (підпункт 7 пункту 1 статті 7 Закону №222).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Постанова №1698) затверджено перелік органів ліцензування.

Відповідно до пункту 33 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою №1698, органи Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) видають ліцензії на:

- виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв;

- оптова торгівля спиртом етиловим (у тому числі біоетанолом), коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями;

- виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

З 1 липня 2015 року пиво – алкогольний напій:

придбайте ліцензію та акцизні марки

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) з 1 липня 2015 року набрала чинність зміна до підпункту 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв.

Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

У зв’язку з цим виробництво, експорт, імпорт, оптова та роздрібна торгівля пивом з 01.07.2015 регулюється Законом №481 та підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання (далі – СГ) ліцензії на виробництво імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Для ліцензування діяльності, передбаченої Законом №481, використовуються бланки ліцензії єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями СГ вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Тому, з 01.07.2015 роздрібна торгівля пивом може здійснюється при наявності у СГ реєстратора розрахункових операцій, що зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи (стаття 1 Закону №481, стаття 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з внесеними змінами та доповненнями).

Крім того, відповідно до пункту 226.6 статті 226 Кодексу та частини 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 з внесеними змінами та доповненнями, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.

Таким чином, маркуванню підлягає пиво міцністю понад 8,5 відсотків об’ємних одиниць.

Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв забороняється.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок здавання підприємством готівки,

що надходить у вихідні та святкові дні

Відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, що зареєстрована у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі – Положення №637), якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівки підприємствами узгоджується з банком і визначається у договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може у ці дні не здавати в установлені строки готівку (підпункт «в» пункту 5.1 глави 5 Положення №637).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Учасники АТО не будуть сплачувати військовий збір

Законом України від 18.06.2015 №548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» (далі – Закон №548) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО), звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб – учасників АТО.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон №548 набрав чинності 09.07.2015 (опублікований у газеті «Голос України» від 08.07.2015 №120) та вводиться в дію через два місяці після набрання ним чинності, тобто з 10.09.2015.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Виплата дивідендів сільськогосподарським товаровиробникам

Державною фіскальною службою України листом від 16.07.2015 №25910/7/99-99-15-02-01-17 «Про оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників» (далі – лист ДФС України №25910) надані роз’яснення щодо порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів державними унітарними підприємствами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками єдиного податку IV групи.

Пунктом 1 статті 63 Господарського кодексу України (далі – Господарський Кодекс) визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Господарського Кодексу залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (пункт 4 статті 63 Господарського Кодексу).

Тобто, державні унітарні підприємства відносяться до державних не корпоратизованих.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробника за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, мають право застосовувати IV групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44 статті 44 Кодексу).

У законодавстві України суб’єктам господарювання надано право розподіляти прибуток. Рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств (пункт «д» частини 5 статті 41 та стаття 59 Закону України від 19.09.1991 №1576-XII «Про господарські товариства», пункт 12 частини 2 статті 33 Закону України від 17.09.2008 №514-VI «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди – це платіж що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290 визначено, що дивіденди – це частина прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Тобто, дивіденди, як у розумінні Кодексу, так і в бухгалтерському обліку – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер в залежності від свого вкладу в статутний капітал підприємства (лист ДФС України №25910).

Основні положення порядку виплати дивідендів господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначає Закон України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності».

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено пунктом 57.1¹статті 57 Кодексу.

Згідно з цим пунктом Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток (підпункт 57.1¹.2

пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 Кодексу.

Авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним підпунктом 57.1¹.3 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу.

При цьому, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Також пунктом 57.1¹статті 57 Кодексу визначено, що правило щодо виплати дивідендних авансів також поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Статтею 11¹Закону №185 визначено обов’язок державних унітарних підприємств та їх об’єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об’єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, визначеному пунктом 57.1¹статті 57 Кодексу.

Таким чином, державні унітарні підприємства – сільськогосподарські товаровиробники, які застосовують IV групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані нарахувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, визначеному пунктом 57.1¹статті 57 Кодексу. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, для юридичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників Кодексом не передбачено (лист ДФС України №25910).

Разом з тим, враховуючи положення підпункту 57.1¹.5 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу стосовно того, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток, у разі встановлення контролюючим органом факту несплати або несвоєчасної сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток, у тому числі з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у порядку статті 123 Кодексу та пені у порядку статті 129 Кодексу

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Трансфертне ціноутворення

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – Закон №72).

Законом №72 викладено у новій редакції всю статтю 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)

Цим Законом запроваджений принцип «витягнутої руки» (пункт 39.1 статті 39 Кодексу), що є основним стандартом для трансфертного ціноутворення та відповідно до якого проводиться визначення обсягу оподаткованого прибутку на умови, які б склалися між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (підпункт 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 Кодексу).

Зміни, внесені Законом №72 щодо податкового контролю за трансфертним ціноутворенням розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/transfertne-tsinoutvorennya/

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Відповідальність платників податків за неподання документації

з трансфертного ціноутворення

Державною фіскальною службою України листом від 07.07.2015 №24525/7/99-99-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» (далі – лист ДФС України №24525) надані роз’яснення про окремі питання застосування норм податкового законодавства щодо контролю за трансфертним ціноутворенням, зокрема, щодо розміру та процедури застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу встановлено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу визначено, що у разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Фактом неподання документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) є:

- відсутність відповіді платника податків на запит ДФС у визначений підпунктами 39.4.4 та/або 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу строк;

- подання документації не в повному обсязі (невідображення у наданій відповіді інформації, передбаченої підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).

Зазначений факт обов’язково має бути зафіксовано в акті документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі підпунктів 78.1.2 та/або 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Результати перевірки оформляються відповідно до статті 86 Кодексу.

Податкове повідомлення – рішення (з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником контролюючого органу (його заступником) у порядку, визначеному пунктом 86.8 статті 86 Кодексу.

Податкове повідомлення – рішення щодо сплати штрафу за формою «Р» складається та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу. Зарахування спеціальних штрафних санкцій здійснюється за кодом бюджетної класифікації 21081100.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, у разі застосування у 2015 році штрафної (фінансової) санкції за неподання документації щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2013 – 2014 роках, застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі, передбаченому пунктом 120.3 статті 120 Кодексу, у редакції, чинній на день прийняття рішень щодо застосування такої штрафної (фінансової) санкції (лист ДФС України №24525).

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 Кодексу (у редакції, що діє з 01.01.2015) штраф за неподання обов’язкової документації відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу накладається контролюючим органом у розмірі три відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація. Одночасно максимальний розмір штрафу обмежено 200 розмірами мінімальної заробітної плати, що розраховується від суми контрольованих операцій, які було вказано у запиті ДФС України, направленому платнику відповідно до підпунктів 39.4.4 та/або 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, та по яких не було подано документацію.

Також звертаємо увагу, що пунктом 120.3 статті 120 Кодексу передбачена відповідальність платників податків у вигляді штрафу у розмірі:

- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (термін подання звіту визначений підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу);

- п’ять відсотків суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

До уваги платників податків!

Відповіді на актуальні питання щодо системи електронного адміністрування податку на додану вартість розміщені на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63825.html

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок надання платником податків обов’язкової документації

при здійсненні контрольованих операцій

Підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

При цьому, відповідно до підпункту 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Кодексу запит надсилається не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

Підпункт 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу містить вимогу щодо обсягу інформації, яка повинна бути відображена платником податків у документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація).

Разом з тим вимоги щодо виду або способу відображення такої документації не встановлено: це може бути як сукупність документів, так і єдиний документ, складений у довільній формі (лист Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24525/7/99-99-22-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» (далі – лист ДФС України №24525)).

Згідно з підпунктом 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу документація подається державною мовою. У разі подання разом з документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.

Документація подається платником податків до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку (підпункт 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).

Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу встановлено, що у разі, коли подана платником податків документація не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Інформація, яка подається на запит ДФС України відповідно до підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, є невід’ємною частиною документації, наданої платником податків згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу.

Пунктом 120.3 статті 120 Кодексу встановлено, що неподання платником податків звіту та/або обов’язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі три відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.

Таким чином, штрафна санкція, передбачена пунктом 120.3 статті 120 Кодексу, застосовується контролюючим органом до платника податків у таких випадках (лист ДФС України №24525):

- якщо платник податків не надав відповідь на запит згідно з вимогами підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. Оскільки документація подається платником податків у довільній формі, неподанням документації слід вважати саме відсутність відповіді платника податків на запит ДФС України у встановлений Кодексом термін;

- якщо платник надав на перший запит документацію, але не в повному обсязі, як передбачено підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, платнику податків обов’язково направляється додатковий запит відповідно до вимог підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. У разі, якщо відповідь на додатковий запит не містить обсяг інформації, визначеної підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, до платника податків застосовується штрафна санкція.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Строки подання платником податків інформації

щодо контрольованих операцій на додатковий запит ДФС України

Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що у разі, коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення (далі – документація) не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

З урахуванням вимог підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 Кодексу така інформація подається, як і документація на перший запит відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (стаття 254 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 (далі – Конвенція) встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі diesaquo і спливають опівночі diesadquem. Згідно зі статтею 2 цієї Конвенції термін «diesaquo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «diesadquem» означає день, у який цей строк спливає.

Враховуючи викладене та керуючись листом Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24525/7/99-99-22-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» платник податків повинен надати відповідь на запит, надісланий згідно з вимогами підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, протягом 10 календарних днів. При цьому, день отримання запиту враховується до зазначеного терміну.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Актуальна інформація щодо функціонування

системи електронного адміністрування ПДВ

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється без обмеження сумою податку на додану вартість (далі – ПДВ), обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу.

Враховуючи зазначене, з 00 години 00 хвилини 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала у звичайному режимі (лист Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ»).

З 01.07.2015 реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму ПДВ, обраховану за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу.

Звертаємо увагу, що актуальна інформація, пов’язана з функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ, розміщена на головній сторінці офіційного порталу ДФС України (банер «Податкові зміни 2015» – підрозділ «Електронне адміністрування ПДВ») за електронною адресою:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Про деякі особливості функціонування

системи електронного адміністрування ПДВ

З 1 липня 2015 року запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ) у звичайному режимі.

У листі Державної фіскальної служби України від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17 викладені деякі особливості функціонування електронного адміністрування ПДВ.

1. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

2. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, тягнуть за собою накладення штрафу, який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних / розрахунках коригування, у розмірі (пункт 120¹.1 статті 120¹Кодексу):

- 10% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної у таких податковій накладній / розрахунку коригування.

Норми абзацу другого пункту 120¹.1 статті 120¹Кодексу (щодо порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів) не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 01.02.2015 до 01.07.2015 (пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

3. Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу період з 01.02.2015 до 01.07.2015 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється без обмеження сумою ПДВ, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу

4. З 01.07.2015 закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала у звичайному режимі. З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу.

5. Пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:

ΣНакл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах - ΣНаклВид - ΣВідшкод - ΣПеревищ,

де:

ΣНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

ΣМитн – загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

ΣПопРах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

ΣНаклВид – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

ΣВідшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

ΣПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Детальний порядок формування вказаних показників визначено Порядком

електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569.

6. З 01.07.2015 при реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми.

Тобто, для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

7. Якщо реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації таких податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

У такому випадку (у тому числі, якщо реєстраційна сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН, платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму.

Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

- поповнення рахунку платника у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Наприклад, якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.

8. Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено:

- 01.07.2015 на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

- 08.07.2015 на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 01.07.2015.

9. Термін реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу.

При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від 1 до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних / розрахунках коригування.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Настає термін сплати податку для громадян,

які подали декларацію за 2014 рік

Громадяни, які відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подали декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (далі – податкова декларація), зобов’язані самостійно до 1 серпня 2015 року сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену у поданій ними податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).

Відповідно до пункту 168.4.5 Кодексу сплату податку на доходи фізичних осіб платник податку здійснює за своєю податковою адресою.

Згідно з положеннями пункту 45.1 статті 45 податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань протягом строків, визначених Кодексом, такий платник відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожній календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Визначення об’єкта оподаткування рентною платою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів

Пунктом 252.19 статті 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата).

Платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту у лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі і ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності, а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.

Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами (далі – Дозвіл) особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.

Відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – Державна комісія України) від 24.06.2015 №328/07 «Про товарну продукцію гірничих підприємств» (далі – лист №328/07), під час виконання державної експертизи техніко-економічних розрахунків, що обґрунтовують кондицію на мінеральну сировину, а також визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, Державна комісія України використовує вартість першої товарної продукції, одержаної з корисної копалини або продуктів її переробки, що підлягає реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством споживачам такої продукції за визначеним геолого-економічною експертизою промисловим призначенням родовища.

Зокрема, при виконанні державної геолого-економічної оцінки запасів родовищ, що складені гірськими породами, придатними для виробництва щебеню та інших будівельних матеріалів, Державна комісія України як першу товарну продукцію гірничого (гірничодобувного, гірничопереробного) підприємства використовує увесь, передбачений актами із регулювання вимог якості товарної продукції для підприємств будівельної галузі, ланцюжок видів продукції у вигляді класифікованих за розмірними групами уламків гірських порід, що утворилися в результаті дроблення від застосування вибухових матеріалів та (або) механічних засобів. У товарних номенклатурах вказаний ланцюжок видів продукції ідентифікується, як камінь бутовий, щебінь, піщано-щебеневі суміші та мінеральні піски (лист №328/07).

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Особливості проведення позапланових документальних перевірок

з 1 липня 2015 року

Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.

З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Кодексу у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:

- з дозволу Кабінету Міністрів України;

- за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;

- згідно з рішенням суду;

- згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Щодо невідповідності суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленій у податковій декларації

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо за результатами перевірки, у тому числі камеральної, контролюючим органом виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації з ПДВ, то орган ДФС надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, що зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.12.2012 за №2135/22447 (далі – Порядок №1236), платнику ПДВ надсилаються ППР:

- за формою «В1» згідно з додатком 5 до Порядку №1236 – у разі встановлення перевищення суми бюджетного відшкодування ПДВ через заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту з ПДВ;

- за формою «В3» згідно з додатком 7 до Порядку №1236 – у разі з’ясування факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

У разі узгодження (не оскарження) ППР протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом 10 календарних днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено ППР, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі.

При цьому, за умови відсутності порушень норм статей 197 – 199 Кодексу сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні (за формою «В3»), може бути врахована платником у збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення (від’ємного значення попередніх звітних податкових періодів) за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження такого ППР (лист Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24403/7/99-99-15-01-01-17).

У разі, коли платник податків не згодний з рішенням контролюючого органу щодо отриманого ППР, суб’єкт господарювання може скористатись правом, передбаченим статтею 56 Кодексу, та оскаржити таке рішення в адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку №1236 протягом процедури адміністративного оскарження сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Порядок повідомлення органів ДФС

про прийняття працівника на роботу – діє

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 (далі – Постанова №413) затверджений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Постанову №413 опубліковано 27 червня 2015 року в газеті «Урядовий кур’єр» №115.

Зазначений документ передбачає, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою подається до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) за формою, затвердженою Постановою №413.

Це Повідомлення подається одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), внесені Законом України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу роботодавців, що статтею 265 КЗпП визначена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної зарплати.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Хто є платниками єдиного внеску

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені у статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи  за цивільно-правовим  договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною   особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи юридичних осіб (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, – для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини;

- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР;

2) працівники – громадяни України, та особи без громадянства, які працюють:

- на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб;

- у фізичних осіб – підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

- у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб – підприємців, якщо виконувані ними роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР;

4) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України;

- громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах  місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;

10) батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

13) особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 частини 1 статті 4 Закону №2464, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина 2 статті 4 Закону №2464).

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону №2464, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 частини 1 цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’зкового державного соціального страхування.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

З 1 липня розпочалося звітування за 2 квартал та півріччя 2015 року

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу (у тому числі у разі сплати квартальних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з пунктом 257.1 статті 257 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати є календарний квартал.

Пунктом 251.1 статті 251 Кодексу визначено, що рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

Таким чином, платники рентної плати з 1 липня по 10 серпня 2015 року повинні надати до територіального органу ДФС податкові декларації:

а) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за 2 квартал 2015 року):

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

б) з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (за 2 квартал 2015 року);

в) з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації (за 2 квартал 2015 року);

г) з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (за півріччя 2015 року);

д) з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (за півріччя 2015 року);

е) з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (за 2 квартал 2015 року).

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 252.23 статті 252 Кодексу податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому такий платник отримав спеціальний дозвіл. Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 цієї статті, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (підпункт 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 Кодексу).

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації рентної плати, платникам податку застосовувати форми податкових декларацій (розрахунків), затверджених:

- наказом ДПА України від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819;

- наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за №1732/22044;

- наказом ДПА України від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766;

- наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за №123/22625;

- наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Платники збору за місця для паркування транспортних засобів звітують за півріччя 2015 року з 1 липня

Відповідно до підпункту 268¹.5.3 пункту 268¹.5 статті 268¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) базовим податковим (звітним) періодом для платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір за паркування) є календарний квартал.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (підпункт 268¹.1.1 пункту 268¹.1 статті 268¹Кодекс).

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Таким чином, платники збору за паркування у термін з 1 липня по 10 серпня поточного року повинні надати до територіального органу ДФС за місцезнаходженням об’єкту оподаткування податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – декларація збору за паркування).

До затвердження Міністерством фінансів України нової форми декларації збору за паркування, платники збору застосовують форму податкової декларації, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №866 «Про затвердження форм Податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №141/24918.

Відповідно до підпункту 268¹.5.1 пункту 268¹.5 статті 268¹Кодексу сума збору за паркування, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Строки сплати податкового зобов’язання, зазначені платником податків у поданій ним податковій декларації, визначені статтею 57 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, збір за паркування, нарахований платником за 2 квартал 2015 року та зазначений у декларації збору за паркування за півріччя 2015 року, повинен бути сплачений платником цього збору не пізніше 20.08.2015.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Квартальні платники ПДВ починають звітувати

за 2 квартал 2015 року з 1 липня

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.

Такі особливі випадки визначені пунктом 202.2 статті 202 Кодексу.

Тобто квартальний податковий період можуть вибрати платники ПДВ які:

- відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року;

- сплачують єдиний податок.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому, квартальний податковий період починає застосовуватись з першого податкового періоду наступного календарного року.

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Таким чином, платники ПДВ, які відповідно до вимог Кодексу вибрали квартальний податковий (звітний) період, з 1 липня по 10 серпня 2015 року повинні надати до територіального органу ДФС, в якому вони перебувають на обліку, податкову декларацію з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ) з необхідними додатками до неї за 2 квартал поточного року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 №13) «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції 14.10.2014 за №1267/26044 (далі – наказ №966).

Відповідно до вимог пункту 49.4 статті 49 Кодексу податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками цього податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом №966, платник податку зобов’язаний здійснити відправлення податкової звітності з ПДВ на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання податкової декларації

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Про порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ

за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року та сплати ПДВ

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ (далі – суми переплат) станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), визначену пунктом 200¹.3 статті 200¹Кодексу (далі – реєстраційна сума).

На суму такого збільшення:

- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді;

- помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Таким чином, зареєстрованим станом на 01.07.2015 платникам ПДВ одноразово автоматично буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників станом на 01.07.2015.

Відповідно до листів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 22.06.2015 №22361/7/99-99-19-03-02-17 та №22408/7/99-99-19-03-01-17 (далі – лист №22408) «Про податок на додану вартість» зазначене збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10.07.2015.

У листі ДФС України №22408 також викладені порядок заповнення платниками податкових декларацій з ПДВ за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року та за наступні звітні (податкові) періоди, а також порядок сплати ПДВ до бюджету.

Згідно з листом №22408:

I. Якщо у платника податку станом на 01.07.2015 наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року / 2 квартал 2015 року платник визначає суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, то така сума у повному обсязі відображається у рядку 25.1 декларації 0110, затвердженої наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 23.09.2014 №966 у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 №13, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547, за такий звітний період.

При цьому у реєстрах, сформованих на підставі даних, що задекларовані у деклараціях з ПДВ за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року, та на підставі яких Казначейство здійснює перерахування сум ПДВ до бюджету, зазначаються суми, зменшені на суми переплат.

Після цього:

1). У випадку, якщо сума переплат дорівнює сумі ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, то сума переплат вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з інтегрованої картки платника податку (далі – ІКПП), а сума задекларованого у рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року вважається погашеною.

2). У випадку, якщо сума переплат є меншою, ніж сума ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, то сума переплат вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з ІКПП, а сума задекларованого у рядку 25.1 декларації 0110 податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року у частині, що дорівнює сумі переплат, вважається погашеною.

Сума податкового зобов’язання за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року у частині, що перевищує суму переплат, підлягає перерахуванню до бюджету у загальному порядку. Тобто платник податку у строки, визначені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань повинен забезпечити наявність такої суми на своєму рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

3). У випадку, якщо сума переплат перевищує суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, зазначену у рядку 25.1 декларації 0110 за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року, то:

- така сума ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, вважається погашеною;

- сума переплат у розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, задекларованій до сплати до бюджету, вважається погашеною та автоматично списується контролюючим органом з ІКПП;

- сума перевищення суми переплат над зазначеною сумою ПДВ, що задекларована до сплати до бюджету, переноситься платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного періоду (липень 2015 року / 3 квартал 2015 року).

Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за результатами наступних звітних періодів.

II. Якщо у платника податку станом на 01.07.2015 наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року / 2 квартал 2015 року платник декларує суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110), або суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110) чи платник податку декларує відсутність показників, що відображається у розділі III декларації з ПДВ, то суми переплати станом на 01.07.2015 переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного періоду (липень 2015 року / 3 квартал 2015 року).

Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

У цьому випадку після подання платником декларації 0110 за червень 2015 року / 2 квартал 2015 року суми переплат автоматично списуються контролюючим органом з ІКПП та є погашеними.

Як зазначено у листі №22408, з метою повноти сплати ПДВ до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року / 3 квартал 2015 року після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015) платники податку можуть за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 01.07.2015.

Сектор комунікацій

Дніпродзержинської ОДПІ

Офіційний сайтДніпродзержинської міської ради

Затверджені нові форми податкових декларацій

платників єдиного податку

- платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (для першої, другої та третьої груп);

- платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

- платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 2 наказу №578 втратили чинність:

Наказ №578 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

До уваги платників єдиного податку – затверджені нові форми

книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат

Наказ №579 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

Наказ №563 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 28.07.2015 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 28.07.2015 №57).

Суми, що не включаються до складу доходу

юридичної особи – платника єдиного податку

Порядок заповнення форми №1ДФ

по мобілізованих працівниках

За несвоєчасне подання або неподання форми №1ДФ – штраф

Виправлення платником податків помилок, допущених

у звіті про суми податкових пільг

Крім того, рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (пункт 8.7 розділу VIII Порядку №1588)

Станом на 22.07.2015 нову форму податкової декларації з рентної плати (далі – декларація з Плати) не затверджено.

Закон про ліцензування видів господарської діяльності

Статтею 7 Закону №222 визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

- виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

З 1 липня 2015 року пиво – алкогольний напій:

придбайте ліцензію та акцизні марки

Для ліцензування діяльності, передбаченої Законом №481, використовуються бланки ліцензії єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, маркуванню підлягає пиво міцністю понад 8,5 відсотків об’ємних одиниць.

Порядок здавання підприємством готівки,

що надходить у вихідні та святкові дні

Платники збору за місця для паркування транспортних засобів звітують за півріччя 2015 року з 1 липня

Офіційний сайт
Дніпродзержинської міської ради