Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним; може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі на вибір запитувача.
Письмовий чи усний запит подається розпоряднику інформації через відповідальну особу з питань запитів на публічну інформацію (каб.310).
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Запитувач може подати запит шляхом заповнення відповідної форми запиту на інформацію, яка надається відповідальною особою з питань запитів на публічну інформацію (каб.310).
Відповідальна особа з питань запитів на публічну інформацію надає зацікавленій особі консультацію під час оформлення запиту.
Якщо запитувана інформація, зазначена у запиті, не належить до володіння розпорядника інформації, але за характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, відповідальна особа з питань запитів на публічну інформацію за підписом керівника – розпорядника інформації, зобов’язана направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
