Практичний вимір свята
В.Буланов, «Відомості» №49 від 8 грудня 2010 року
День місцевого самоврядування. Не буде перебільшеним сказати, що це свято належить до особливих дат у офіційному календарі нашої держави. Незважаючи на порівняно молодий вік, воно вже має свою історію, яка свідчить, що в поточному році це свято має подвійний ювілейний статус. 20 років тому, 7 грудня 1990 р., коли Україна ще перебувала у складі СРСР, був прийнятий Закон «Про місцеве самоврядування». Десятиліття потому, 25 листопада 2000 р. вийшов указ Президента України «Про день місцевого самоврядування». Відтоді 7 грудня вважається професійним святом працівників цієї важливої сфери.
Втім, наукові дослідження свідчать, що традиції місцевого самоврядування мають в Україні набагато глибше коріння. Зокрема, Магдебурзьке право було поширене на теренах нашої держави починаючи ще з XIV ст. причому не тільки на заході, але й у Центрі й на Сході, включаючи Чернігів та Київ. Сьогодні, в умовах незмінності стратегічного курсу України на євроінтеграцію, цей факт є особливо знаковим. Адже саме Магдебурзьке право вважалось показником приналежності територій до історичної Європи з її цінностями і життєвим устроєм.
Втім, можна сказати, що й сьогодні європейський, або принаймні, цивілізований вигляд наших міст, значною мірою залежить від місцевого самоврядування, здатності його представників ефективно виконувати свої функції, забезпечувати належні умови життя співгромадян. Тому для представників нинішньої влади Дніпродзержинська з усіх аспектів цього свята найважливішим є не історичний, про який ми коротко нагадали читачам, і не перспективний, пов'язаний з майбутнім реформуванням цієї сфери, необхідність якого підтвердили керівники держави на чолі з Президентом.
На першому плані для керівництва міста стоїть практично-діловий зміст поняття «місцеве самоврядування». Відповідно, це свято розглядається скоріше не як привід для урочистостей, а як підстава замислитись, колективно «звірити годинники» робочого ритму, намітити подальші кроки і напрями руху.
Саме такі враження виникли у автора після спілкування напередодні свята з першим заступником міського голови К.О. ГУЗЕНКОМ.
– Костянтину Олександровичу, яким є ваше особисте ставлення до Дня місцевого самоврядування?
– Звичайно, таке свято потрібне – адже його з повним правом можуть вважати своїм не тільки працівники і ветерани виконавчих органів місцевої влади, а й депутати, представники органів самоорганізації населення, а це – досить значна кількість людей. Зрештою, усі жителі міста можуть відчувати спорідненість з місцевим самоврядуванням, адже саме громада являє собою найвищу владу, є колективним господарем міста. А також – роботодавцем для чиновників усіх ланок і рангів.
Про це не повинні забувати працівники місцевого самоврядування – вони працюють на людей, і для людей. На жаль, не секрет, що ставлення посадовців до громадян не завжди базується на почуттях поваги і відповідальності. Миритись з цим не можна. Міський голова С.О. Сафронов ставить перед нами важливе завдання: прибрати весь негатив, що накопичувався роками, зламати взаємну недовіру, змінити саму філософію відносин між владою і людьми.
– Як плануєте цього добитись?
– Ви знаєте, нічого надзвичайного для цього не треба вигадувати. Для початку
достатньо, щоб кожен службовець просто почав виконувати свої посадові обов’язки. Але не формально, аби день пройшов – а сумлінно і якісно. Ті, для кого такий стиль роботи – звична справа, заслуговують подяки і заохочень. Іншим доведеться нагадати, що таке сумлінна праця, з кимось – доведеться попрощатися, можливо в інших сферах вони зможуть проявити себе краще.
Щоб це не залишилось благими намірами, міським головою ініційовано певні кроки і заходи. А саме: наповнення реальним змістом системи адміністративних важелів, як заохочувальних, так і дисциплінарних; аналіз реальних результатів роботи і персональної відповідальності кожного, незалежно від посади і регалій, не говорячи уже про партійні кольори. А також – оновлення механізму кадрового резерву і його змісту.
Це в жодному разі не означає, що ми «розкидаємось кадрами». Це виключено, хоча б тому, що нинішня влада в Дніпродзержинську, на чолі з С.О. Сафроновим – це влада прагматиків, так само як і нинішній уряд, і Партія регіонів, яку ми представляємо. І ми добре усвідомлюємо не тільки велике значення кадрів, але й їх значну цінність, в тому числі, в матеріальному розумінні. Нехтувати таким вартісним ресурсом – просто нераціонально.
Так, підготувати сьогодні кваліфікованих службовців – не просто чиновників, а ефективних менеджерів, управлінців, потребує великих затрат часу і коштів. Але треба займатись і цим, бо без оновлення, притоку свіжої крові, розвиток неможливий. Але це тривалий процес, розрахований на перспективу. А сьогодні яку не візьми сферу – проблем накопичилось стільки, що вирішувати їх треба невідкладно.
Тому абсолютно вірним вважаю рішення міського голови долучати до справи людей, які вже довели здатність в найтяжчих умовах добиватись хороших результатів, вміють долати труднощі і вважаються справжніми експертами своєї галузі. Наведу лише один приклад: з перших днів після повернення в КП «Зеленбуд» його багаторічного керівника П. Підгородецького, підприємство помітно активізувало діяльність, почало виходити з затяжного ступору. Це свідчить про те, що роль людського фактору у складних умовах, пов’язаних з дефіцитом коштів, не можна недооцінювати. Тому тих керівників, хто бажає і вміє працювати з повною віддачею – будемо всіляко підтримувати і заохочувати. Необхідно кардинально міняти й саму атмосферу, в якій функціонує місцеве самоврядування. Хочеться бачити її менш казенною, більш здоровою і відкритою, наближеною до повсякденних реалій. Тоді й настрій у працівників буде зовсім іншим, а від цього – залежить результат їх роботи.
Тобто доведеться багато попрацювати, докласти чимало зусиль, щоб День місцевого самоврядування у нашому місті став справжнім святом і для службовців, і для простих громадян. І ми до цього обов’язково прийдемо.
– Останнім часом місцеве самоврядування частіше згадується не в святковому контексті, а контексті майбутнього реформування. Це питання обговорюється на всіх рівнях, зокрема щодо надання більших повноважень на місця.
– Це цілком закономірно, адже необхідність вдосконалення системи місцевого самоврядування, приведення законодавчої бази, яка регламентує його діяльність у відповідність з сучасними умовами, ні в кого не викликає сумнівів. Не буду зосереджуватись на цій проблематиці, адже нею предметно займаються урядові структури і наукові інститути.
Це дає підстави сподіватись, що майбутні реформи будуть добре збалансованими і корисними. Водночас вважаю, що будь-які реформи, законодавчі новації – це тільки робочі інструменти. Звичайно, від їх досконалості залежить багато, але при роботі однаковими інструментами різні за кваліфікацією майстри покажуть різні результати – за
продуктивністю, якістю, процентом браку, тощо. Тобто за будь-яких умов, кінцевий результат залежатиме від нас самих. Тому, тим, хто добре робить свою справу, не варто боятися й такого аспекту реформ , як скорочення адміністративного апарату.
Що стосується збільшення повноважень – на мою думку, місцева влада і сьогодні має їх достатньо. Може, навіть більш, ніж достатньо, якщо говорити про делеговані повноваження і їх фінансове забезпечення. Тому значно важливішим для місцевого самоврядування є вдосконалення бюджетної політики в напрямку покращення фінансового забезпечення потреб регіонів. Впевнений, бюджет наступного року, прийнятий на базі нового Податкового кодексу, стане важливим кроком вперед.
– Костянтине Олександровичу, все ж таки, з яким настроєм міська влада і Ви особисто зустрічаєте своє професійне свято?
– Якщо коротко: з робочим настроєм. Як я вже говорив, проблем в усіх сферах накопичилось дуже багато. Зрозуміло, відразу все вирішити неможливо. Але навести скрізь елементарний порядок, не відкладаючи у довгий ящик, ми просто зобов’язані – саме таке завдання поставлено міським головою. Про це треба пам’ятати кожний день, інакше ми не вийдемо з глухого кута, де опинились.
Люди вже помітили, що у місті розпочато активну роботу у сфері благоустрою. Для цього реанімовано комунальні підприємства «Зеленбуд», «Дорожник», «Газель». Сподіваємося, й інші підприємства галузі з 1 січня почнуть працювати з чистого аркуша. Вперше за останні роки пале листя не залишилось зимувати на газонах і скверах – воно збирається й вивозиться. Ведеться обрізка дерев і чагарників в районі 9-ї лікарні, на вул. Тагільській біля ринку, на вулицях Набережній, Дніпропетровській. Баглійський район активно включився в роботу по очищенню лісосмуги на виїзді з міста в районі с. Будівельників. Вперше проведено огляд готовності комунальної техніки до зими, і майже відразу їй довелось включитись в роботу після погіршення погодних умов.
І в подальшому, не зважаючи ні на які труднощі – погоду, дефіцит коштів, тощо, всі сили будуть направлятись на наведення в Дніпродзержинську елементарного порядку. На черзі – ремонт і фарбування вуличних огорож, зупинок, відновлення освітлення. На вул. Долматова вже встановлюються опори, монтуються енергозберігаючі світильники. Велика увага приділятиметься міським цвинтарям – благоустрою території, охороні, недопущенню актів вандалізму. Це – наша відповідальність перед нашими попередниками.
Ще одна тема, яку я взагалі ставлю на перше місце в переліку невідкладних проблем –покращення роботи пасажирського транспорту. Позиція міського голови С.О. Сафронова проста і зрозуміла: жителі міста не повинні годинами мерзнути в чергах на зупинках, щоб дістатись на роботу або додому. Це неподобство, з яким ми не маємо права миритись. Днями пройшли наради з перевізниками, останнім поставлено чіткі вимоги щодо забезпечення належної роботи транспорту. Час розмов і умовлянь пройшов. Життя вимагає рішучих дій, і влада настроєна рішуче. Буде запроваджена система суворого контролю і відповідальності перевізників, і оцінку їх роботі – дадуть самі пасажири. Вважаю, вже за півтора місяці повинні бути помітними зрушення на краще в цій сфері.
– Від імені читачів бажаємо Вам успіхів в реалізації всього наміченого. Щоб Ви самі хотіли б побажати своїм колегам з нагоди професійного свята?
– Насамперед, витримки й терпіння, без цих якостей в нелегкий перехідний період не обійтись. А ще – енергії й наполегливості у виконанні своїх обов’язків, життєвих сил та оптимізму. Треба вірити в завтрашній день, краще майбутнє, і вже сьогодні робити все, щоб воно швидше настало. Тоді все у нас получиться. І головне – бажаю кожному міцного здоров’я, особистого щастя, сімейного затишку, добробуту і благополуччя!
