25-02-2010
23 лютого Дніпродзержинський міський голова Ярослав Корчевський на брифінгу у виконкомі міської ради поінформував про пропозиції групи депутатів міськради присвоїти міському комунальному Палацу культури ім’я Брежнєва.
Наприкінці минулого року колишній Палац культури імені Горького, побудований колишнім же Придніпровським хімзаводом (ПХЗ, перший в СРСР завод з переробки уранових руд) у 1954 році, в останні роки перебував на балансі державного підприємства «Смоли» (створене при реструктуризації ПХЗ) і через кризові явища був закритий у 2008 році.
За пропозицією міської влади Палац передано Міністерством палива та енергетики до комунальної власності міста.
На розгляд сесії міської ради 26 лютого винесене питання створення комунального закладу «Міський палац культури» на базі Палацу культури ім. Горького, якому і запропоновано присвоїти ім’я уродженця Дніпродзержинська, колишнього генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.
За словами Ярослава Корчевського, депутатська ініціатива виникла при попередньому обговорення питань стосовно створення міського комунального закладу і сприйнята схвально. Кінцеве рішення належить сесії.
До початку перебудови 1985 року у Дніпродзержинську ім’я Брежнєва носив центральний район міста, який згодом повернув історичну назву Заводського. За пропозиціями ветеранських організацій міста увіковічення пам’яті земляка розглядалося на рівні громадських ініціатив у 2006 році на честь 100-ліття Брежнєва, зокрема присвоєння його імені лівобережному житловому масиву міста (мешкають 80 тис. городян) або центральному парку відпочинку. На розгляд міської ради або топонімічної комісії міста ініціативи не було винесено.
Палац культури імені Горького збудований у Дніпродзержинську в 1954 році, належав колишньому Придніпровському хімічному заводу з переробки уранових руд. До речі, ім’ям Горького за радянських часів названі були всі культурні заклади режимних (закритих) підприємств СРСР. З розпадом підприємства палац більше 6 років залишався „безхазяйним”, у 2001 р. його було прийнято на баланс ДП „Смоли”, яке на реконструкцію будівлі витратило майже 500 тис. грн. Утримання палацу коштувало підприємству понад 800 тис. грн на рік.
