07-02-2011
4 лютого у Дніпродзержинському музеї історії міста відбулася презентація унікального історичного видання «Топонімічний словник. Кам’янське та його околиці середини XVIII-початку ХХ століть».
Топонімічний словник є першою спробою опису системи топонімічних назв Кам’янського (назва Дніпродзержинська до 1936 року) та його околиць: Тритузного, Карнаухівки, Романкового; охоплює 200 власних назв географічних об’єктів (села, кути, вулиці, природні об’єкти) та має задовольнити гостру потребу концентрації, опису й упорядкування величезного і своєрідного інформаційного комплексу топоніміки. Видання підготовлене групою співробітників Дніпродзержинського музею історії міста: директором музею Наталією Булановою, істориками Ольгою Самійленко, Лілією Кравцовою та за сприяння міських старожилів і краєзнавців.
Збирання матеріалів до унікальної збірки розпочате ще наприкінці 80-х років, в останні дні перед виходом у світ видання було доповнене окремими топонімами Тритузного і Карнаухівки. Короткі, іноді у декілька рядків, статті словника є цікавою характеристикою епохи, побуту, звичок кам’янчан: «Базарна площа, узвіз, 10 базарних провулків, Банна, Болотна вулиці, Винний провулок. Головна Конторська, Гімназичний проспект, Кладбищенська вулиці» — центр міста зразка ХІХ століття. Назва вулиці Невінчаної походила, виявляється, від першопоселенців: подружжя євангелістів, які не визнавали таїнство шлюбу й жили без вінчання в церкви (нині — вулиця Лермонтова). Багато статей топонімічного словника з описами старожитніх кутів та вулиць завершується так: «Нині — територія Дніпровського металургійного комбінату», або «затоплене при спорудженні Дніпродзержинської ГЕС). Напіванекдотичним виглядає назва колишньої Кам’яної дороги — Охтодор (до недавнього часу зберігалася в усній мові старожилів), яка, виявляється, є «перекладом» селянами назви «Автодор» (початок ХХ ст.). З виходом багатоілюстрованої книги (видавництво ІМА-прес, Дніпропетровськ) музей привітав міський голова Дніпродзержинська Станіслав Сафронов, а також провідні історики: професор ДНУ Олександр Нікілєв та професор ДДТУ Костянтин Богомаз. У подальших планах дніпродзержинських авторів — видання топонімічних словників радянського періоду та сучасності.
За роки існування Дніпродзержинська було випущено декілька видань про місто: «Місто полум'яних зорь» (70-ті роки), «Дніпродзержинськ. Подивимось на місто з любов'ю» (2007 р.), «Мандрівки старим Кам'янським» (2006 р.), «Життя. Смерть. Воскресіння» (2006 р.), «Дух ушедшей эпохи» (2007 р.), „Земні силуети віри” ( 2000 р.), „Історія одного українського роду” (2004 р.), „Сиві береги долі (2004 р.).
