У Дніпродзержинську затверджено Програму посилення суспільної уваги до постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи
30-12-2011
28 грудня Дніпродзержинська міська рада на черговій сесії затвердила Програму посилення суспільної уваги до громадян міста, котрі постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, на 2012-2015 роки.
Преамбула Програми містить стислу характеристику сучасного стану проблеми: через невідповідність чинного законодавства реаліям сьогодення та обмеженість бюджетних коштів, що виділяються на виконання Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», питання щодо організації оздоровлення, медичного обслуговування, забезпечення медпрепаратами та житлом, потребують інноваційного підходу.
Програмою передбачено заходи з нормативно-правового, соціального, медичного, транспортно-побутового та культурно-масового напрямів. Планується, зокрема, виділити приміщення для міського громадсько-патріотичного музею «Чорнобиль — вічний біль України», надання матеріальної або натуральної допомоги чорнобильцям, надання побутових послуг за зниженими цінами, сприяння якісному проведенню диспансерних медичних обстежень чорнобильців з обов’язковим використанням імунологічних, ендокринологічних та гематологічних скринінгів. Передбачено також впровадження скринінгового контролю за станом щитовидної залози у постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії, розробка та виконання реабілітаційних заходів, поліпшення спеціалізованої медичної допомоги в умовах стаціонарів за рахунок придбання сучасного обладнання.
У культурно-масовому розділі Програми передбачено створення меморіального комплексу Чорнобильської слави «Ми пам’ятаємо ваші імена». Для фінансування міської Програми будуть задіяні внутрішні резерви.
У Дніпродзержинську проживають 2 тисячі громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших ядерних аварій, випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї. У 1948 році у місті реалізовано так званий «Атомний проект» за рахунок побудови першого в СРСР уранового виробництва для створення ядерного щита держави. Близько 300 ветеранів виробництва, котрі працювали у 50-60 роках в умовах недосконалих технологій переробки урану, отримали високе дозове опромінювання, але через вимоги державної таємниці тих років мають у медичних картках лише «діагнози, пов’язані із шкідливими умовами праці».