25-10-2013
25 жовтня 1943 року о 4 годині ранку частини 46-ї армії почали наступ на фашистських загарбників у Дніпродзержинську. До першої години дня місто було звільнене. У цей же день на честь визволення міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ Москва салютувала 20-ма артилерійськими залпами з 224 гармат. Сьогодні, як і 70 років тому, жителі Дніпродзержинська з радістю та зі сльозами на очах відзначають день визволення від фашистських загарбників.
У цей день жителі Дніпродзержинська, ветерани та їх нащадки зібралися біля Пам’ятного знака воїнам-визволителям Дніпродзержинська «Стела». У хвилині мовчання пригадали імена тих, хто навічно залишився на полях боїв за місто, та вшанували їх імена квітами.
Під час урочистостей був зачитаний Вітальний лист від керівника регіону Дмитра Колєснікова. «В книгу ратної слави нашої Вітчизни золотими літерами вписані подвиги дніпродзержинців, мужність та героїзм яких зупинили гітлерівський наступ. Понад два роки тривала окупація міста. Сотні солдат та офіцерів віддали своє життя за визволення цієї землі. Їх подвиг – приклад для молоді. Збереження пам’яті про Велику Перемогу, відродження традицій патріотичного виховання – це важлива складова державної політики нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв, які подарували нам право вільно жити на рідній землі. Ми вдячні ветеранам, які пройшли крізь вогненні роки і підняли Україну з колін. Бажаю всім жителям Дніпродзержинська міцного здоров’я, миру та злагоди у ваших домівках, успіхів, благополуччя та натхнення», – йдеться у вітанні губернатора.
Битва за Дніпро тривала цілий місяць і стала однією із найяскравіших і найгероїчніших сторінок в історії Великої Вітчизняної війни. З 25 тисяч радянських воїнів, які спускалися з лівого берега у дніпровські води, правого берега діставалося не більше трьох – п’яти тисяч.
Невмирущою славою овіяні події ночі 25 вересня 1943 року, коли радянські воїни здійснили штурм Аульського плацдарму. Взвод добровольців-розвідників під командуванням лейтенанта Сергія Шпаковського першим переправився на правий берег Дніпра в районі села Аули. Протягом доби розвідники мужньо відбивали атаки ворога на невеликій ділянці землі, забезпечуючи підхід основних військових частин. Майже всі вони були поранені, частина бійців загинула. За проявлену мужність і героїзм увесь взвод розвідників був удостоєний звання Героїв Радянського Союзу.
За мужність і героїзм, виявлені у боях за Дніпродзержинськ, 39 солдат і офіцерів були представлені до звання Героя Радянського Союзу. Наказом Верховного Головнокомандувача п’яти частинам та з’єднанням, які найбільше відзначилися, присвоєно почесне найменування Дніпродзержинських:
- 353-ій стрілецькій дивізії генерал-майора Колчука;
- 437-му винищувальному протитанковому артилерійському полку майора Бородько;
- 109-му гвардійському гарматному артилерійському полку майора Костенка;
- 51-ій інженерно-саперній бригаді полковника Візірова;
- 52-му окремому танковому полку полковника Шкадова.
6-та Орловська і 195-та Новомосковська дивізії нагороджені орденами Червоного Прапору.
25 жовтня 1943 року о 4 годині ранку частини 195-ї стрілецької дивізії при підтримці 52-го окремого танкового полку полковника І.М.Шкадова, 17-ї повітряної армії генерал-лейтенанта В.А.Судця розпочали наступ на місто. О 13 годині 25 жовтня 1943 року Дніпродзержинськ було звільнено.
На святій Дніпропетровській землі покояться тисячі воїнів, які віддали своє життя в ім’я Перемоги. В братських могилах Дніпродзержинська поховано 874 воїна-визволителя міста. Вони назавжди залишаться в пам’яті народній.
