Дмитро Колєсніков: «У разі поспішного підписання асоціації з ЄС основний удар припав би на промислові регіони – особливо на Дніпропетровщину»
02-12-2013

Промисловість Дніпропетровщини не готова до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Підприємства регіону вже почали поступово налагоджувати поставки до європейських країн, проте найбільшим ринком збуту залишається російський. Якщо у разі підписання Угоди він закриється, економіка області опиниться в кризовій ситуації. Про ці та інші ризики поспішного підписання Угоди про асоціацію з ЄС говорили під час спільного засідання Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини з Дніпропетровським обласним об’єднанням профспілок.
«Сьогодні в процесі європейської інтеграції для нас головне захистити свого виробника, щоб ми отримали від асоціації з ЄС, від зони вільної торгівлі не втрати, а вигоди. Продовжуючи рух до Європи, ми повинні відновити нормальні торгово-економічні відносини з Росією. Ми готові підписати угоду про асоціацію, але тільки на тих умовах, які вбережуть нашу економіку від втрат. На умовах, які вбережуть наших людей від падіння рівня життя», - зазначив голова облдержадміністрації Дмитро Колєсніков.
Губернатор наголосив, що європейські партнери визнають право України самостійно визначати темпи та терміни руху до асоціації. Президент України Віктор Янукович, у першу чергу, виступає за проведення тристоронніх переговорів за участю України, ЄС та Росії, щоб зняти всі проблемні моменти.
«Я переконаний, що з цієї ситуації Україна та Дніпропетровщина можуть і повинні вийти сильнішими. Головне - відстоювати інтереси передусім України», - наголосив Дмитро Колєсніков.
Підприємства Дніпропетровщини та України вже сьогодні, до підписання угоди про асоціацію, зіткнулися з проблемами на російському ринку. За 4 місяці товарообіг України з Росією впав майже на чверть (23 %). У грошовому вираженні - це 40 мільярдів гривень. У разі підписання угоди ситуація була б ще гіршою. На сьогодні більше 80% продукції Південмашу і КБ «Південного» відправляється на експорт до Росії. Вони, звичайно, працюють і з Європою, і з Америкою, але основний обсяг замовлень – російський. Більше 70% продукції Дніпротехсервісу вирушає до Росії - це тюбінги для метро і тунелів. Так, продукція поставляється і в Канаду, але це ексклюзивні позиції портфеля замовлень. А левова доля портфеля - все-таки Росія. Дніпродзержинський вагонобудівний завод - орієнтований в основному на замовлення Російських залізниць. Більше 70 % продукції Дніпропетровського агрегатного заводу відправляється на експорт до Росії - це комплектуючі для авіації. Майже половина продукції акумуляторного заводу «Веста» відправляється на експорт до Росії.
Євразійська економічна комісія вже почала розслідування відносно прутків, що поставляються з України. Обсяг поставок - більше 500 млн.дол. на рік. Російський ринок фактично закритий для більшості позицій сталевих труб, вироблених в нашому регіоні. Проблема Дніпропетровського трубного заводу виникла саме з причини погіршення торгово-економічних відносин з Російською Федерацією. Проблеми і у трубників Інтерпайпу - обсяги виробництва впали на 10-15% через скасування квот на поставки до Росії.
Якщо підписувати угоду в нинішній ситуації і на поточних умовах, експорт знизиться в цілому по країні на 8 мільярдів доларів. У таких умовах експорт сільгосппродукції в цілому по країні знизиться на 50 %, експорт продукції харчової промисловості - на 40 %, хімічної промисловості - на 20 %, машинобудування - на 20 %. Тобто, неминучий економічний спад, який, до речі, може повністю дискредитувати ідею європейської інтеграції серед жителів України.
«Друга проблема - це приведення нашої продукції до норм, стандартів і директив Євросоюзу. Вимоги ці дуже високі, і я знаю думку керівників більшості підприємств: треба взяти паузу для того, щоб привести всі виробничі процеси до європейських стандартів. Це і енергоефективність, і екологічні вимоги. Ми, звичайно, в цій сфері просунулися - ставимо завдання до 2015 року знизити викиди по області на 30 %. Але ми ще далекі від кінцевої точки. За підрахунками фахівців - і про це неодноразово говорив Прем'єр-міністр України Микола Янович Азаров - ціна переходу на євростандарти становить 160 мільярдів доларів», - наголосив Дмитро Колєсніков.
Без митних зборів Україна зможемо поставляти тільки дуже обмежену кількість нашої продукції. Наприклад, квота на пшеницю в Євросоюз - 1 млн.тонн. У той час як річний урожай в Україні - близько 50 мільйонів тонн.
А що стосується фінансової компенсації втрат перехідного періоду, то Україні пропонують 600 мільйонів євро. Це в 6 разів менше, ніж Україна вже втратила від погіршення торгово-економічних відносин з Росією за 9 місяців поточного року.
Коли Євросоюз приймав у свої ряди країни Східної Європи, їм була надана допомога в розмірі 243 млрд. євро. Нею скористалися країни, в яких проживає 150 млн. осіб . Польща, наприклад, отримала близько 83 мільярди євро. Угорщина - 51 млрд. Чехія - 8 млрд, Словаччина - 2,6 млрд. Якщо виходити з цього, Україна з населенням в 45 мільйонів мала отримати трохи більше 70 мільярдів. Проте нашій країні запропонували 600 мільйонів.